|
|
Марафон 16 днів проти насиллюЗаняття "Піклуємося про наших улюбленців" «Дерево дружби та миру» від працівників та вихованців закладу... Всесвітній день протидії торгівлі людьми. Поради та рекомендації батькам з нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДОМ. Практичний психолог провела Профілактичне заняття з дітьми старшого дошкільного віку "Витоки доброти" про існування насильства,жорстокості та агресії у сучасному світі... До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом психолог провела консультакцію для педагогів "Профілактика СНІДу"
ПРОБЛЕМА СТОЛІТТЯ: В останнє десятиліття спостерігається суттєве збільшення числа ВІЛ-інфікованих жінок дітородного віку. Така тенденція призвела до зростання кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками. За даними ВООЗ, щороку в світі народжується 600000 ВІЛ-інфікованих немовлят, у дітей СНІД є однією з 6 найбільш поширених причин смерті.Ризик перинатального зараження дитини, народженої ВІЛ-інфікованою матір’ю, складає від 20 до 50 відсотків в залежності від географічного регіону, в зв’язку з чим проблема ліквідації передачі інфекції від матері до дитини залишається гостро актуальною. Наразі велика кількість науково-дослідних груп знаходяться в пошуку безпечної, нетоксичної, доступної альтернативи антиретровірусної терапії.Розвиток ВІЛ-інфекції у дітей проходить інакше ніж у дорослих. Це є суттєвим і для догляду, і для лікування дитини.У немовлят, інфікованих ВІЛ під час вагітності чи пологів, розвиток ВІЛ-інфекції може проходити швидше, і без лікування досить великий ризик того, що дитина серйозно захворіє вже в перші роки життя.Також ВІЛ-інфіковані діти повільніше розвиваються і статеве дозрівання у них починається пізніше, однак в цілому ВІЛ-позитивні діти розвиваються нормально. Як і для дорослих, головні аналізи для дітей, що живуть з ВІЛ, - імунний статус та вірусне навантаження. Однак у дітей імунна система сформована не до кінця, тому і результати цих аналізів у них відрізняються від результатів у дорослих. У ВІЛ-позитивних дітей вірусне навантаження може збільшиться до надвисокого рівня (більше 1 мільйону копій/мл) і поступово знижуватися протягом перших років життя. Точну причину цього явища поки не вдалося визначити. Це відрізняє дітей від дорослих, чиє вірусне навантаження в нормі знижується до відносно низького рівня (близько 20000 копій/мл) протягом перших місяців після інфікування ВІЛ.Використовуючи аналіз на імунний статус та вірусне навантаження можна отримати уявлення про розвиток захворювання у дітей, хоч це значно складніше, ніж у дорослих. Лікарі розраховують ризик того, що дитина захворіє, враховуючи вік, імунний статус та вірусне навантаження.Антиретровірусні препарати можуть використовуватися для лікування ВІЛ-інфекції у дітей. Хоч їх дія для дитячого організму не так вивчена, як у дорослих, наразі існує чимало даних про це. Менше з тим, як і у дорослих, у дітей терапія може бути пов’язана з неприємними побічними діями і для її ефективності терапію необхідно приймати правильно.Антиретровірусна терапія має призначатися дітям до того, як їх імунна система буде сильно пошкоджена і вони стануть вразливими перед серйозними, смертельно небезпечними хворобами. Для дорослих цей момент зазвичай приходить за імунного статусу нижче 200 клітин/мл. Для дітей цифри можуть бути іншими. Для дітей у віці до 12 місяців, імунний статус 750 клітин/мл дорівнює «дорослим» 200. Для дітей від року до п’яти – ця цифра складає 500 клітин/мл. Після шести років, як і у дорослих, про серйозне пошкодження імунної системи говорить імунний статус від 200 клітин/мл і нижче. Деякі лікарі використовують в якості основного орієнтиру відсоткову кількість клітин. Нещодавно американські вчені з Інституту вакцин при університеті Дьюка вперше виявили в грудному молоці речовину, яка захищає немовлят від зараження ВІЛ-інфекцією. Виявилося, білок грудного молока тенасцин-С (TNC) зв’язує і нейтралізує небезпечний вірус, захищаючи тим самим немовлят від потенційного ризику зараження.
ВІЛ-позитивні діти можуть жити нормальним і, за адекватного лікування, здоровим життям. Менше з тим, як і ВІЛ-позитивні дорослі, в житті вони часто лишаються один на один з відчуженням суспільства, переживають сум, втрати, бояться хвороби і смерті. Не існує однозначної відповіді щодо того, як допомогти дитині пережити ці труднощі. В більшості випадків батькам знадобиться допомога соціального працівника або психотерапевта, який спеціалізується на роботі з дітьми. Окрім психологів, інші спеціалісти, наприклад, лікарі, медсестри, можуть виявитися опорою для ВІЛ-інфікованої дитини.
«16 днів проти насильства»
Від насильства у різних проявах страждають як жінки, так і чоловіки, діти. Наприклад, згідно зі статистичними даними міністерства соціальної політики, упродовж 2019 року в Україні зафіксовано понад 130 000 звернень громадян з приводу домашнього насильства. Найбільше скарг надходило від жінок – 88%, 10% – від чоловіків і 2% – від дітей. Свобода від насильства – одне з основних прав людини. Саме тому з 25 листопада до 10 грудня включно в Україні проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», метою якої є привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Не залишаємося осторонь важливих соціальних тем. Насильство у сім’ях або у родині притаманне для багатьох держав, попри їх позитивні здобутки у законодавчій сфері, політичній та практичній діяльності. Різноманітні прояви насильства над дітьми були та є в усіх країнах світу, різних культурах, класах і не залежать від політичного, ідеологічного та економічного устрою. Домашне насилля не залежить від соціального статусу, рівня доходів, етнічного походження, релігійних переконань агресора чи постраждалого. Насильство щодо дітей є значною проблемою для нашої держави. ЇЇ маштаби викликають серйозну стурбованість у суспільстві. На жаль, насильство стосовно дітей, незалежно від його форми, продовжує зростати, примушує заявити про себе на повний голос. За результатами опитування: 20% дітей респондентів вважають ставлення до себе з боку старших за віком братиків (сестричок) та однолітків – насильством. Майже 40% дітей свідчать про психологічне насильство до них з боку батьків; 40% батьків переконані в можливості і навіть потребі вживання фізичного покарання своїх дітей як основного методу виховання. Від батьків досить часто чути: «Мене били, і нічого – виріс достойною людиною», «А мене лупцювали і я лупцюватиму»… Дисципліна за допомогою застосування фізичних і принижуючих гідність дитини покарань, залякування часто вважається звичайним явищем, особливо коли це не викликає видимих пошкоджень. Види насильства над дітьми дошкільного віку Фізичне насильство – жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання (побиття, штовхання, спороби задушення, викручування рук, позбавлення їжі та інше); – відсутність догляду; -неврахування вікових можливостей (дитина не може зробити того, що від неї вимагають) Сексуальне насильство Психологічне насильство – використання «привілеїв» дорослих (поводження з дітьми як з рабами чи слугами, як з підлеглими, як зі своєю власністю); – залякування (крики, навіювання стаху за допомогою розповідей, дій поглядів); – погрози (кинути дитину, заподіяти шкоди, заподіяти шкоди іншим людям, тваринам, рослинам, розлюбити дитину тощо); – використання «вищих сил» (суворе покарання Богом, міліцією, притулком, лікарнею, родичами); – ізоляція (обмеження свободи дій та пересування, тримання в закритому непристосованому приміщенні) та бойкот; – дитина є свідком знущання над іншими членами сім’ї, тваринами; покарання «поганої» дитини перед «хорошою»; – ігнорування почуттів свободи, образа віросповідань, особистих переконань; – обман дитини; – відсутність батьківської любові, доброти, чуйності; – авторитарний стиль спілкування; – бездіяльність дорослих у скрутному становищі. Причини насильницького поводження з дітьми дошкільного віку Насильницьке поводження – це злочин, який, на жаль, має місце в нашому суспільстві.Прицини насильництво в сім’ї: -негативні моральні якості батьків (високий рівень агресивності, авторитарність); – високий рівень алкоголізації населення, поширення наркоманії; – релігійний фанатизм членів сім’ї; – психічні розлади та фізичні недоліки батьків (розумова відсталість, психічні захворювання, глухота, сліпота тощо); – невміння виховувати дітей, незнання прав і обов’язків як своїх, так і дитини; – невміння батьків долати сімейні та життєві кризи; – незадоволення своїм життям, зниження рівня достатків, соціально-побутова невлаштованість, інші негаразди; – безробіття батьків; – постійні конфлікти в сім’ї; – неузгодженість (розбіжність) в питаннях виховання малюка між рідними, батьками, батьками та вихователями; – власний негативний досвід дитинства. Причини насильства над дітьми в мікроосередовищі, дитячому колективі: – борьба за лідерство; – агресивність образника та наявність конкретної жертви; – наявність у дитини психічних чи фізичних вад; – зазадрість; – відсутність предметного дозвілля, іграшок, спільних позитивних інтересів у дітей. Наслідки насильства щодо дітей Діти, що зазанали насильства стосовно себе, отримують травматичний досвід, травматичні переживання і відповідають неадекватною поведінкою. Все це призводить до дезорганізованої поведінки, патології розвитку. У разі насильства в сім’ї дитина втрачає довіру до батьків, почуття зачищенності в сім’ї. У таких родинах, на перший погляд, все благополучно, але втрата між окремими членами родинних зв’язків, емоційних почуттів роблять дитину засмученою, розчарованою, неврімноваженою навіть у разі появи незначних труднощів. Такі діти часто звинувачують себе в розладі сім’ї, не вміють висловлювати свої почуття та емоції, вразливі, нездатні контролювати ситуацію, вперті, агресивні, мовчазні, збентежені, принижені, безсилі, відчувають страх. Вони занепокоєні, прагнуть догодити, часто усамітнюються, виявляють насильство стосовно інших для самовираження, не бажають навчатися. Але, що найдивовижніше, дитина прицьому водночас продовжує любити своїх батьків, ідеалізувати їх, засуджує умови життя і середовища, але не самих батьків. У таких дітей часто спостерігаються «погані звички»: смоктання пальців, кусання нігтів, розгойдування, заняття онанізмом. Та й зовні у дітей інший вигляд: у них припухлі «заспані» очі, бліде обличчя, скуйовджене волосся, неохайний одяг, інші ознаки гігієнічної занедбаності (педикульоз, неприємний запах від одягу і тіла тощо). Крім того, є ймовірність, що діти, які виховувалися в сім’ях, де мало місце насилля, можуть переносити цей негативний досвід у свої сім’ї: дівчата – терпіти в різних формах агресію стосовно себе, а хлопчики, засвоївши негативний приклад батьківської поведінки, – застосувати силу для самоствердження. Сприятливий сімейний клімат виховує у дитини доброзичливість, почуття захищенності, взаємну повагу, взаємодопомогу, чуйність, співчуття, співпереживання, відповідальність, терпимість. Що таке Торгівля людьми? Визначення торгівлі людьми міститься в Протоколі ООН про попередження та припинення торгівлі людьми, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності: a) «Торгівля людьми» означає здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховання чи утримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примушення, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів або користі для отримання згоди особи, що контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або звичаї, подібні рабству, підневільний стан або вилучення органів; b) згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію, зазначену вище, не береться до уваги, якщо було використано будь-якій із засобів впливу, що перелічені в п.a); c) вербування, перевезення, передача, приховування або здобуття дитини для цілей експлуатації вважаються «торгівлею людьми» навіть в тому випадку, якщо вони не пов’язані із застосуванням якого-небудь із засобів впливу, що зазначені в п.а); d) «дитина» означає будь-яку особу, що не досягла 18 річного віку. Хто є постраждалим від торгівлі людьми? Постраждалими від торгівлі людьми є чоловіки, жінки та діти всіх національностей та класів. Постраждалими часто є честолюбні молоді люди, які шукають на кращі економічні можливості. Злочинці користуються їх надіями та мріями та продають їх в експлуатацію та рабство. Більшість постраждалих від торгівлі людьми вважають, що їхнє рішення мігрувати у пошуках кращого працевлаштування – це підконтрольний їм процес. Вони не усвідомлюють, що від самого початку їх обманюють аби лише створити ситуацію, в якій їх можна буде експлуатувати. Постраждалим від торгівлі людьми можете бути Ви чи хтось, кого Ви добре знаєте. Як запобігти рабства? Запам’ятайте і розкажіть своїм рідним та друзям про 10 правил безпеки: 1. Не вірте рекламі фірми, яка не відповідає вимогам законодавства України (не вказує повної назви фірми, її адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав). Торгівці людьми можуть ввести Вас в оману, використовуючи: • Різноманітні фірми-посередники з працевлаштування за кордоном • Туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомства, агенції шоу –бізнесу • Оголошення, рекламу в ЗМІ та Інтернеті • Незнайомих людей, а часом навіть Ваших родичів, друзів, сусідів, знайомих. 2. Не ведіть переговори про навчання, працевлаштування чи шлюб наодинці з агентом • Запросіть взяти участь у переговорах довірену особу – це може бути Ваш юрист або хтось із Ваших близьких. • Перевірте, чи має фірма ліцензію на надання відповідних послуг (навчання, працевлаштування за кордоном). Таку інформацію Ви можете отримати в Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України. 3. Зв’яжіться з Посольством країни, куди Ви плануєте подорож та дізнайтесь про правила щодо працевлаштування або навчання іноземців. 4. Особисто оформлюйте пакет документів та самі сплачуйте за послуги. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути Вас у боргову залежність або вчинити злочин стосовно інших осіб за Вашими документами. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб, які пропонують Вам допомогу в оформленні виїзних документів, продовженні терміну перебування на території іноземної держави. Майте на увазі: • Термін перебування у іноземній країні зазначено у візі. • Туристична чи гостьова віза не дають право на легальне працевлаштування. Це незаконно. 5. Обов’язково укладайте відповідний контракт, складений зрозумілою для Вас мовою у двох примірниках, один з яких залишається у Вас. 6. За жодних обставин нікому не довіряйте документів, що засвідчують Вашу особу. 7. Обов’язково залиште рідним ксерокопію свого паспорта громадянина України, закордонного паспорта, візи, контракту про навчання чи працевлаштування, свідоцтва про народження, проїзних документів та нещодавно зроблені фотографії, а також номер телефону й адресу, де Ви збираєтеся зупинитися. • Візьміть за правило постійно телефонувати рідним у домовлений день та час. Заздалегідь домовтесь з рідними про «кодове слово» у розмові, на випадок, якщо Ви не зможете вільно розмовляти по телефону, перебуваючи під чиїмось наглядом. 8. Зробіть та тримайте при собі копії національного та закордонного паспортів. Це значно спростить процедуру відновлення документів для повернення в Україну. 9. Не ставте себе в залежне положення, приймаючи подарунки або позичаючи гроші. 10. Якщо Ви опинилися у скрутному становищі за межами України, звертайтеся по допомогу до: • Посольства або Консульства України у країні Вашого перебування, де Вам допоможуть отримати документи, що засвідчують Вашу особу, і повернутися на Батьківщину. • Національного товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, де Вам можуть надати можливість відновити зв’язок з рідними та повідомити їм про своє скрутне становище. • Міжнародних, громадських, благодійних організацій, де Ви також зможете отримати допомогу та підтримку. • Заздалегідь підготуйте та тримайте при собі перелік організацій, із зазначенням адреси та номерів телефонів, що працюють у сфері протидії Торгівлі людьми Семінар-практикум із педагогами "Шляхи вирішення проблеми насильства над дітьми в умовах навчального закладу " На сьогоднішній день насильство над дітьми в сім'ях набуло такого розвитку,який можна порівняти лише з наркоманією та алкоголізму.Насильство над дітьми -надто неприємна річ ,про яку ми говоримо з осідком,обуренням. Наші вихованці разом з батьками також підтимують марафон "16 днів проти насилля " 
|
