Лікар радить

Старша медична сестра

Іванова Анжела Валеріївна

 

Стаж роботи: 25 років

Освіта: Середня спеціальна. Кіровоградське медичне училище імені Е.Мухіна, спеціалізація: "Сестринська справа"

Посада: сестра медична старша

 

 

А турботлива медсестра
Про здоров'я наше дбає.
Гріє носики малятам,
Як ростуть, спостерігає.
Будьте впевнені, батьки,
Здорові ваші малюки.

 

 

Гігієнічні вимоги до дитячого одягу і взуття дітей, що відвідують ДДЗ

 

Особливі гігієнічні вимоги пред’являють при виборі взуття і одягу для дитини, яка відвідує дошкільний заклад. Вони  повинні відповідати погодним умовам, мати зручний покрій, не обмежувати вільного дихання, рухів, кровообігу і лімфообігу.

У дітей механізм терморегуляції ще недосконалий, відмічається більш інтенсивний пе­риферичний кровообіг,  шкірне дихання має більшу питому вагу в обмінних процесах організму, ніж у дорослих . Вони  відрізняються високою руховою активністю, при якій рівень теплопродукції зростає в 2-4 рази , тому  швидко наступає охолодження в холодну пору року і перегрівання в жарку і на це треба зважати при виборі одягу і взуття дошкільнят.

В зимову пору дитячий одяг повинен забезпечувати малюка і комфортом, і теплом. Тому, здійснюючи вибір, слід звертати свою увагу на структуру тканини. Теплі речі забезпечують дитину теплом за рахунок повітряного прошарку, тобто тканина повинна бути пористою і рихлою, в такому випадку вона гріє.

Так, наприклад, лляна тканина менш пориста, ніж вовняна, тому вона буде тримати тепло значно гірше. Щоб в одязі з вовняної тканини малюку було комфортно, та вовняні ворсинки не подразнювали  шкіру, необхідно щоб до тіла прилягала підкладка, наприклад, з ситцю.

У літній час краще віддати перевагу тканинам, виготовленим з бавовни. Найбільш гігієнічними  вважаються сатин, ситець і вольта. Вони легко перуться і прасуються, крім того  мають відносно стійкий колір. Дитячий одяг з бавовни з одного боку зігріває малюка, а з іншого – не допускає перегріву, відмінно вбирає вологу і дозволяє шкірі малюка дихати. І потрібно не забувати про панамки чи косиночки .

Однією із важливих властивостей тканини є її гігроскопічність. За даною властивістю судять про те, наскільки добре тканина може випаровувати або вбирати вологу. Всім відомо, що, наприклад, синтетичні тканини погано проводять повітря. Тобто воно накопичується під одягом, а структура синтетичної тканини не дає можливості для вентиляції. Таким чином, відбувається надмірне нагрівання тіла і, як наслідок, потовиділення, шкіра дитини при цьому залишається вологою і  подразнюється.

Взуття  дошкільнят  повинно відповідати анатомо-фізіологічним особливостям стопи, бути м’яким, легким, міцним і на гнучкій підошві. Необхідно, щоб воно було достатньо просторим і не обмежувало рухи пальців, мало невеликий каблучок, так як він попереджає розвиток плоскостопості і оберігає п’яту від ударів. Висота каблука повинна бути не більше 1/14 довжини стопи.

Дітям не варто купувати взуття з відкритою п’ятою. Зап’яток  повинен бути жорстким і перешкоджати ковзанню стопи , що також запобігає розвитку плоскостопості. Найкращим матеріалом для дитячого взуття є шкіра. Вона володіє носкістю, пластичністю, паро-та повітропроникністю, низь­кою теплопровідністю, не виділяє у внутрішньо взуттєвий простір шкідливих хімічних речовин, не подразнює  шкіру. Теплозахисні властивості низу взуття головним чином за­лежать від теплопровідності вихідних матеріалів. Матеріали для підошви з натуральної шкіри і мікропористої гуми мають меншу теплопровідність, ніж синтетичні, і тому забезпечують кращий теплозахист.

 І дуже важливо, щоб одяг і взуття були чистими, простими і зручними в користуванні, щоб  дитині було легко з ним впоратися.

матеріал підготувала лікар-педіатр в дошкільному відділі Зажерей Г.С.

 

 

 

Профілактика гострих кишкових інфекцій рятує життя

У літній період частішають випадки спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції такі як сальмонела, кишкова паличка, ротавіруси тощо.

Існують три шляхи передачі гострих кишкових інфекцій: харчовий, водний і контактно-побутовий.

 Основний шлях передачі збудників інфекцій - харчовий, коли зараження відбувається через споживані продукти харчування і приготовлені з них страви, а також овочі та фрукти, забруднені мікроорганізмами і вжиті в їжу без достатньої гігієнічної і термічної обробки.

Характерними ознаками кишкової інфекції є:

· слабкість;

· головний біль;

· блювання;

· болі в животі;

· підвищення температури;

· пронос.

Щоб вберегти себе від захворювань кишковими інфекціями, необхідно:

- дотримуватися правил особистої гігієни, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;

- мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;

- запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;

- окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м'ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);

- добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м'ясо, птицю, яйця і рибу;

- дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів;

- використовувати питну воду, не пити воду з неперевірених джерел;

- вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;

- мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;

- не вживати продукти по закінченню терміну придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;

- при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);

- не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;

- не вживати в їжу некип'ячене домашнє молоко, сирі яйця тощо;

- регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;

- не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих місцях відпочинку, уникати заковтування води під час купання;

Виконання цих правил та порад допоможе уникнути захворювання та зберегти Ваше здоров'я та здоров'я Ваших близьких!

 

Кропивницьке районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області 

 

 

Пам’ятка для батьків

Туберкульоз – це тяжке інфекційне захворювання. Збудником його являється туберкульозна палочка. Зараження відбувається в основному від хворих людей, рідше через молоко від хворих тварин. Основним джерелом зараження є мокрота хворого, в якій знаходяться туберкульозні палочки. Потрапляючи на землю та на інші предмети, мокротиння висихає, а палочки піднімаючись у повітря разом з частинками пилу проникають у легені людини.

 

Чому одні хворіють, а інші ні?

Так, зараження дійсно н завжди викликає захворювання. Це залежить від загального стану організму. Якщо організм людини ослаблений, виснажений, то туберкульозні палочки можуть викликати хворобу. Якщо ж організм здоровий, міцнийопірність його до хвороби добра – палочки в ньому, як правило, не розмножуються. На стійкість до туберкульозного захворювання має певний вплив і вік людини, матеріально-побутові умови життя людини, її харчування, умови праці та відпочинку.

Чи передається туберкульоз по спадковості?

 

Туберкульоз по спадковості не передається. Є багато прикладів, коли діти у батьків хворих на туберкульоз на протязі всього життя залишаються здоровими. Дуже рідко спостерігається зараження туберкульозом плода від хворої матері під час вагітності або роді. Туберкульозні палочки тоді проникають в організм плода через дитяче місце. В таких випадках у дітей може бути природжений туберкульоз або розвитися у перші місяці життя.

Туберкульоз протікає здебільшого скрито. До моменту виявлення туберкульозу людина не почуває себе хворою. Ось чому раннє виявлення захворювання і його своєчасне лікування має надзвичайне значення. На туберкульоз хворіють люди різного віку. Отже, для того щоб не захворіти на туберкульоз необхідно насамперед зміцнювати свій організм, підвищувати його стійкість до захворювань. Виконувати правила особистої гігієни праці, відпочинку, харчування. Відмовитися від шкідливих для організму звичок – вживання алкоголю, куріння.

Довго тривалість життя алкоголіків хворих на туберкульоз значно менша, ніж у хворих що не п’ють.

Флюорографія – найбільш надійний метод виявлення скрито протікаючого туберкульозу і інших захворювань легень. Кожна свідома людина повинна розцінювати флюорографічне обстеження, своєчасне і повноцінне лікування – як свій громадський обов’язок.

Обов’язковим є метод специфічної профілактики туберкульозу – вакцинація. Вакцинація проти туберкульозу проводиться в родильних будинках. Ревакцинацію проводять школярам у віці 7 років і 14 років. Ревакцинації підлягають діти, які негативно реагують на туберкулінові проби, тобто у яких р.Манту від’ємна. Щороку проводиться р.Манту весною дошкільнятам, а осінню школярам. Специфічна профілактика туберкульоз має велике значення у боротьбі з туберкульозом у дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендації щодо проведення профілактичних заходів короновірусної інфекції (COVID-19)

До основних індивідуальних профілактичних заходів належать:

- Гігієна рук - часте миття з рідким милом або обробка спиртовмісними антисептиками не рідше ніж раз на 3 години, та після кожного контакту з тваринами, відвідувань господарчих місць, використання туалету, прибирання, перед приготування їжі.

-гігієна кашлю - прикриття роту та носа при кашлі та чханні зігнутою рукоюв лікті або одноразовою серветкою, яку необхідно знешкодити відразу після використання.

-утримання контакту з особами, що мають симптоми респіраторних захворювань - кашель, лихоманка, ломота в тілі.

- утримання від дотиків обличчя руками.

- у разі виникнення симптомів захворювання, таких як ломота втілі кашель тощо, слід залишитися вдома та утриматися від місць скупчення людей.

 

 

Як запобігти харчовим отруєнням

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

- Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

- Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

- Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

- Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.

- Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

- Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

- Не допускайте змішування свіжоприготовленої страви з її залишками із попереднього дня.

- Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

- Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

- Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

- Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

- Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

- Дотримуйтесь заходів безпеки при купанні дитини у водоймах, тому що деякі збудники кишкових інфекцій (дизентерії) можуть жити там до п’ятдесяти днів.

 

Дифтерія

Що варто знати про дифтерію:

Дифтерія — гостре інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним механізмом. Джерелом інфекції є хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae, яка виділяє токсин. Інкубаційний період хвороби триває 3-10 днів.



Трапляються випадки, коли людина може бути носієм збудника протягом певного періоду часу, але не хворіти. В цьому полягає одна із небезпек дифтерії — людина тривалий час може бути заразною, але про це ніхто не буде знати.

Дифтерія страшніша за кір, бо смертність від неї набагато вища. За статистикою, з тисячі хворих помирає від 50 до 100 людей. Захищені ті, хто вакциновані. CDC (Центри контролю та профілактики захворювань в США) повідомляє, що 99% людей, які мають щеплення від дифтерії, не хворіють.

Симптоми дифтерії: біль у горлі, підвищена температура, набряки слизової ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, сиплий голос, набряк шиї та збільшення лімфатичних вузлів. Також у горлі людей, що захворіли, з’являються плівки, які можуть ускладнювати дихання та ковтання.

Ускладнення дифтерії: якщо дифтерійний токсин потрапляє у кров, під загрозою опиняються життєво важливі органи — серце, нирки, нервова система. Токсин порушує синтез білка клітинами, що спричиняє загибель клітин.

Хто і коли має отримувати щеплення від хвороби:

Щеплення від дифтерії мають отримувати усі — і діти, і дорослі протягом усього життя, кожні 10 років. Отримавши щеплення, організм виробляє антитіла, які нейтралізують токсин. Адже саме токсин є головним фактором, що ушкоджує клітини організму людини.

– За календарем профілактичних щеплень дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. У 18 місяців проводиться ревакцинація, згодом ревакцинацію проводять у 6 років вакциною АДП, наступну у 16 років — АДП-М.

– Далі необхідно вакцинуватися повторно кожні 10 років. Тобто якщо останнє щеплення проти дифтерії отримано в 16 років, наступне потрібно зробити у 26. І так далі кожні десять років.

– Якщо ви вже дорослі, але не були раніше вакциновані або у вас немає записів про відповідні щеплення — для захисту від дифтерії та правця необхідна триразова вакцинація АДП-М. Між першим і другим щепленнями інтервал має бути не менше ніж місяць та шість місяців між другим і третім щепленнями.

– Дорослим достатньо однієї дози, якщо вони отримали принаймні три дози в дитинстві. В такому випадку достатньо просто нагадати організму про цей токсин, імунна пам’ять швидко виробить антитіла.

– Усім вагітним жінкам слід запропонувати вакцину від дифтерії, правцю та вакцину від кашлюку протягом другого або третього триместру, в термії від 21 до 32 тижнів під час кожної вагітності незалежно від історії вакцинації.

– Дорослим вводять вакцину в плече (дельтоподібний м’яз). Дітям — у стегно. Це важливо, адже якщо вакцина потрапить у жировий прошарок, імунітет може не сформуватися. Саме тому щеплення навіть дітям не роблять у сідницю.

Чому необхідно ревакцинуватися кожні десять років?

З часом рівень антитіл зменшується, тому потрібна повторна вакцинація, щоби бути готовим в той момент, коли в організм потрапить збудник дифтерії. Регулярна вакцинація потрібна для підтримання високого титру антитіл. Він забезпечує захист від дифтерії.

Які вакцини проти дифтерії використовують в Україні:

Вакцину від кашлюка, дифтерії та правця Україна закуповує в Індії. Вона є якісною, безпечною та прекваліфікованою в лабораторіях ВООЗ. Таку вакцину використовують у всьому світі.

Яка різниця між вакцинами:

АКДП — це цільноклітинна вакцина проти кашлюку, дифтерії та правцю. Таку вакцину отримують діти.

АДП — вакцина проти дифтерії та правця, без кашлюку.

АДП-М — вакцина проти дифтерії та правця зі зменшеним вмістом антигена, її застосовують для дорослих.

Які існують протипоказання до вакцинації:

За світовими стандартами до протипоказань не відносяться легкі застуди з температурою до 38,5°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується. Серед них:

– Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С.

– Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).

– Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).

Які можуть бути поствакцинальні реакції на вакцини (реакції після щеплень):

До них відносяться підвищення температури, виникнення набряку, ущільнення, почервоніння чи біль у місці ін'єкції. В переважній більшості випадків вони не несуть жодної загрози здоров’ю дитини. Здебільшого такі реакції тривають протягом одного-двох днів та є абсолютно очікуваними реакціями на вакцини.

Серйозні реакції на вакцини зустрічаються дуже рідко. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, яке можна попередити вакцинацією, є набагато вищим, ніж ризик виникнення серйозної реакції після щеплення.

Якщо ви не впевнені, коли востаннє робили щеплення проти дифтерії та правця, перевірте записи та заплануйте візит до свого лікаря. Якщо пропустили щеплення — вакцинуйтеся. А також зберігайте карту щеплень свою та своїх дітей, аби знати, від яких хвороби ви вже маєте захист.

Наразі в усіх областях України є якісна та безпечна вакцина у достатній кількості — є 1,79 млн доз вакцини АКДП, 178 тисяч доз АДП та 5,4 млн доз АДП-М. Зробити щеплення усі можуть безоплатно у свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра.

Обов’язково збережіть та поділіться цією інформацією зі своїми близькими та друзями. І за нагоди, розповідайте про власний досвід вакцинації, щоби більше людей бачили, що це важливо, безпечно та зовсім не страшно

Краснуха: профілактика, симптоми та лікування

 

Краснуха (червоничка, багряниця) – гостре вірусне захворювання, яке зустрічається тільки у людини. Характеризується явищами помірної загальної інтоксикації, збільшенням потиличних і шийних лімфатичних вузлів, появою висипки на шкірі й ураженням плода у перехворівших вагітних.

Сприйнятливість до краснухи висока, найчастіше хворіють діти і підлітки. Особи до 20 років становлять біля 90% хворих. Діти у віці до 6 міс. уникають цієї недуги, оскільки успадковують від матері імунітет. 

Захворюваність має переважно спорадичний характер. У дитячих і військових колективах, інтернатах трапляються спалахи, що тривають декілька місяців. У дітей, які контактували з хворим, вірус виявляють у слизовій верхніх дихальних шляхів з 11-ї до 21-ї доби від початку контакту з хворою людиною. 

Максимальна захворюваність відзначається переважно в зимово-весняний період.Інкубаційний період становить 15-21 день, може тривати до 24 днів. Спостерігаються субфебрильне підвищення температури тіла, нездужання, нежить, покашлювання, катаральний кон'юнктивіт. Типовим раннім симптомом краснухи є збільшення задньошийних, потиличних, білявушних та інших лімфатичних вузлів. Цей симптом з'являється за 1-3 дні до висипу і зберігається 10-14 днів. 

Висип з'являється на обличчі, шиї, поширюючись протягом кількох годин по всьому тілу. Переважна локалізація висипу – розгинальні поверхні кінцівок, спина, сідниці. На обличчі, на грудях та животі кількість висипань менша. Елементи висипу при краснусі – рожеві, округлої і овальної форм плями або папули, які дещо піднімаються над шкірою. За величиною вони бувають від макового зернятка до чечевиці. У деяких хворих переважають дрібніші елементи, в інших – більші. Елементи висипу не схильні до злиття. Висип утримується протягом 2-3 днів, безслідно зникає і не залишає пігментації та лущення. 

У деяких хворих одночасно з висипом на слизових оболонках зіва та м'якого піднебіння з'являється дрібноплямиста енантема. Катаральні явища, які виникли у продромальному періоді, не посилюються. Самопочуття, як правило не погіршується. Висип супроводжується субфебрильним, рідше – значнішим (38 –39°С) підвищенням температури тіла. У деяких хворих протягом усього часу хвороби температура тіла може і не підвищуватися. 

При обстеженні осередку в дитячому закладі слід з'ясувати час захворювання і появи висипки у дитини. Це має значення не лише для всановлення терміну ізоляції хворого, а й для визначення строків карантину та допуску у колектив контактних .

Хворий на краснуху повинен дотримуватися постільного режиму до повного зникнення клінічних симптомів хвороби. При легкій формі краснухи медикаментозну терапію не застосовують. Клінічні прояви хвороби є основною для призначення симптоматичних засобів (жарознижувальні, анальгетики, протизапальні, десенсибілізуючі та ін). При ускладненнях проводять відповідне лікування. 

Профілактика : 

•хворих ізолюють удома до 5-ої доби з моменту висипання; 

•у дитячому колективі вводять карантин на 21 добу після ізоляції останнього хворого 

•контактні хворі можуть відвідувати дитячі колективи до 10-ої доби, а з 11-ої до 21-ої їх ізолюють в домашніх умовах. 

Вакцинація проти краснухи введена в календар щеплень и проводиться дворазово в 12 місяців та в 6 років. 

Специфічна профілактика краснухи здійснюється за допомогою тривакцини, яка включає в себе ослаблені віруси кору, краснухи та епідемічного паротиту. Якщо дитина перехворила одною з цих хвороб, проводять вакцинацію моно вакцинами. Імунітет розвивається через 15-20 днів і зберігається більше 20 років. Повторні захворювання після перенесеної хвороби не підтверджені.

 

 

 

ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОЖЕЖІ ВІД ДИТЯЧИХ ПУСТОЩІВ З ВОГНЕМ, НЕОБХІДНО ВИКОНУВАТИ НАСТУПНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ:
 
•зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;
 
•не дозволяти дітям розводити багаття, включати електронагрівальні
прилади тощо;
 
•не дозволяти дітям користуватися газовими приладами;
 
•тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються
(бензин, ацетон, спирт тощо).
 
•не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих;
 
•не залишати малолітніх дітей без догляду.
 
Шановні батьки! Ставтесь до ігор дітей з вогнем негативно. Роз'яснюйте, що їх ігри, пов'язані з вогнем, можуть спричинити пожежу, загибель майна, загибель людей у вогні.
 
ШАНОВНІ БАТЬКИ! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.
 
Сподіваємося, що Ви з усією відповідальністю поставитесь до наших порад.
 
ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОЖЕЖІ НЕГАЙНО ВИКЛИКАЙТЕ ПОЖЕЖНУ ОХОРОНУ ЗА ТЕЛЕФОНОМ «101».          
 

 

 

ПАМ'ЯТКА із забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку
 
Шановні батьки!
 
Життя в умовах великого міста потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку зовнішнього світу.
 
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та виконувати наступні правила:
 
1.Не залишати дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час.
 
2.Навчати дітей користуватися дверним вічком.
 
З.Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму.
 
4.Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.
 
5.Вчити користуватися телефоном для виклику служб 101,102,103,104.
 
6.Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними.
 
7.Забороняти грати ріжучими, гострими та вибуховонебезпечними предметами.
 
8.Забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також
заходити у ліфт з незнайомими людьми.
 
9.Вчити дітей звертатися за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах.
 
10. Не дозволяти дражнити тварин. Попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до "друзів наших менших".
 
Шановні батьки! Проявляйте терпіння і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я.
 
Сподіваємось, що ця пам'ятка допоможе Вам вберегти дитину від біди!
 
 

 

ПАМ'ЯТКА з попередження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку
Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.
 
У попередженні дорожньо-транспортних випадків з дітьми важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованого поводження на вулицях і дорогах. Щоб на допустити лиха на дорозі, Вам необхідно:
 
• вчити переходити вулиці на зелений сигнал світлофора, у встановленихмісцях та підземними переходами;
 
•не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;
 
•вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус,тролейбус – позаду, трамвай – спереду;
 
•не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті;
 
•не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;
 
•не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися на велосипеді, ковзанах,санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя;
 
•не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїмприкладом не заохотити дітей;
 
• не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.
 
СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВИ ПРИСЛУХАЄТЕСЬ ДО НАШИХ ПОРАД!
 

Безпека дітей влітку
 

 

 

 

 

 

 

Для Вас, батьки

 

Здорове дитинство - це національне багатство країни. Від цього залежить здоров'я наступних поколінь. Для збереження і зміцнення здоров'я величезне значення має активний відпочинок і, перш за все, на повітрі.
Людський організм століттями знаходився серед природи і всі його фізіологічні процеси розвивалися і удосконалювалися саме в цих умовах. Для збереження і зміцнення здоров'я, просто необхідно літнє оздоровлення, відпочинок. Літній період особливо сприятливий для зміцнення здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, початку загартування дитячого організму, як у в повсякденному житті так і спеціально організованого.
 

Широке використання повітря, сонця, води, санаторний режим харчування (тобто збільшуються норми харчування, збагачується раціон за рахунок свіжих овочів, фруктів, зелені),скорочення навчального навантаження, підвищення рухової активності справляють на дитину суттєвий оздоровчий вплив.

Успіх всіх загартовуючих заходів (повітряні, сонячні ванни, водні процедури і т.д). забезпечується дотриманням основних принципів загартування: поступовості, систематичності та врахування індивідуальних особливостей.
 

У літній час значну увагу приділяємо проведенню на свіжому повітрі ігри з піском, водою, повітрям. Вихователі організовують працю дітей на клумбах по догляду за рослинами.

Літня пора сприяє активнішому контакту з природою через екскурсії, спостереження, піші переходи, дослідницько-пошукову роботу, проведенню народних ігор.

Широке використання повітря, сонця, води, санаторний режим харчування (тобто збільшуються норми харчування, збагачується раціон за рахунок свіжих овочів, фруктів, зелені),скорочення навчального навантаження, підвищення рухової активності справляють на дитину суттєвий оздоровчий вплив.

Успіх всіх загартовуючих заходів (повітряні, сонячні ванни, водні процедури і т.д). забезпечується дотриманням основних принципів загартування: поступовості, систематичності та врахування індивідуальних особливостей.
 

У літній час значну увагу приділяємо проведенню на свіжому повітрі ігри з піском, водою, повітрям. Вихователі організовують працю дітей на клумбах по догляду за рослинами.

Літня пора сприяє активнішому контакту з природою через екскурсії, спостереження, піші переходи, дослідницько-пошукову роботу, проведенню народних ігор.

 

                       

                         Літній оздоровчий період

  Кожна група готуєтся до оздоровчого періоду: міняють постільну білизну, витряхують подушки та матраци, миють вікна.

    Проводиться роз’яснювальна робота серед вихованцями та їх батьків щодо дотримання правил поведінки на воді, з легкозайманими та вибухонебезпечними предметами і речовинами, безпеки дорожнього руху, пожежної безпеки, безпечної поведінки в надзвичайних ситуаціях.

      Активізовується робота педагогічного колективу щодо організації змістовного дозвілля дошкільників протягом літа:

·                     вихователям надаються консультації щодо дотримання режиму дня, планування роботи в літні місяці;

·                     методичний кабінет поповнюється освітньою  літературою з питань проведення оздоровчої кампанії;

·                     надається консультативна допомога сім’ям щодо організації проведення фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми у літній оздоровчий період.

Проводится  щоденно контроль за організацією харчування дітей, включаючи:

·                     контроль за якістю продуктів харчування, наявністю супроводжуючої документації, яка підтверджує якість та безпеку конкретної партії (декларацію про відповідність, ветеринарні документи, сертифікат якості та карантинний дозвіл). Вимагати від постачальника зазначення у накладних реєстраційних номерів, сертифікатів відповідності або свідоцтв про визначення відповідності;

·                     умови та термін зберігання харчових продуктів;

·                     додержання технології приготування страв згідно з узгодженими СЕС технологічними картками;

·                     якість готової їжі;

·                     санітарний стан та утримання харчоблока;

·                     контроль за додержанням санітарних правил миття кухонного та столового посуду;

·                     санітарну обробку яєць;

·                     відбирання обов’язкових добових проб їжі;

·                     правильне оформлення медичної документації по контролю за організацією харчування згідно з вимогами органів санітарно – епідеміологічного нагляду.

 

 

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ


У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під
час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.

 

 

 

Як не хворіти у дитячому садку.

Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і здається, що всі зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов'язково принесе плоди.

Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий сад вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується, вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хвороб достатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починати вже в червні.
Про все по порядку. Їдемо до моря! Це дуже важливий і обов'язковий пункт. У 20-х числах червня варто на 10-14 днів вивезти діток до моря. І хай це буде не Крим, і не Туреччина, а убережжя Азовського моря. Але це буде цілюще морське повітря, ласкаве сонце і море фруктів. До речі, дітям до 3-х років педіатри не рекомендують зміну кліматичної зони. Тобто навіть південний берег Криму – стрес для дитячого організму. Якщо ж ви все-таки вирішили їхати на ЮБК, тривалість відпочинку рекомендується не менше трьох тижнів! Кращі дитячі курорти – Евпаторія, Саки, Бердянськ, Урзуф. Вибір за вами! Що ви «привезете» з моря?! Багаж вітаміну Д, дарованого сонцем (захисні креми для діток ніхто не відміняв!), загартовані морським повітрям органи дихання, кілограми з'їдених фруктів і гарний настрій вашого карапуза.


Як уберегти дитину від застуди


До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.

 


Профілактика респіраторних захворювань


Відразу ж по приїзду з моря необхідно зайнятися профілактикою найпопулярніших в дитячому саду респіраторних захворювань. Ніхто, не при винайшов кращого способу прфілактики респіраторних хвороб ніж загартування. Про нього написано багато, вивчайте і вибираєте метод, відповідний вашому малюкові. Наш метод простий – дитини не кутати! Водою холодною не обливати, в ополонці малюка не купати. Просто старатися, щоб дитина не потіла. Влітку ходити голяком, взимку одягнена так, щоб не перегрівалася . І ще, якщо можна віднести до гартування – цілорічна фруктова терапія: полуниця, малина, смородина вишня. Всі ці фрукти можна заморожувати – так вони практично не втрачають корисних складових і доступні взимку. І якщо обшпарити ту ж заморожену малину окропом (не варити!), отримаєте натуральний вітамінний компот. З тих, що привезли найкраще ківі (1 кг ківі замінює кількість вітаміну С, що міститься в 1 ящику лимонів), з нього і бананів можна робити фруктові салати з йогуртом. До речі, якщо ви довіряєте полівітамінним комплексам навесні і осінню влаштовуйте діткам тритижневі вітамінні курси (за порадою педіатра).
Ось, в принципі, і всі кроки по зміцненню імунітету до дитячого саду. Ще одна рада – коли приводите вранці дитину в садок, притисніть його (сердечко до сердечка) і постарайтеся передати йому своє тепло. Материнська любов – кращий захист від всіх хвороб!


Вітаміни і здоров’я вашої дитини

Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідні вітаміни. Їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, D та групи В (В1, В2, В6, В12, РР). Вітамін D необхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну D може призвести до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з’являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток черепу. Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється. Джерелом вітаміну D служить риб’ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Вітамін Е активізує діяльність м’язів. Він міститься в рослинних оліях, молоці, яєчному жовтку. Вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до захворювань. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в листяній зелені (качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо) Багатими на цей вітамін є : шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут. В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше. Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи , надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м’ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі. Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору. Джерелом вітаміну А служить печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп. Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні організму. В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках. Правильно дібрати такий засіб, враховуючи індивідуальні особливості вашої дитини, допоможе вам кваліфікований лікар-педіатр.


Грип

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.
Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;

2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;

3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;

4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;

5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.
Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

 

Щеплення дошкільників

Міносвіти надало роз’яснення щодо обов’язковості прийому дітей до дошкільних навчальних закладів


Міністерство освіти і науки звернуло увагу регіональних управлінь освіти на дотримання порядку прийому дітей до дошкільних навчальних закладів


Про це йдеться у листі профільного міністерства направленому на адреси регіональних управлінь освіти і науки, в якому акцентовано увагу керівників освіти на дотримані державних гарантій щодо прав громадян на освіту та незаконності вимог щодо обов’язкового профілактичного щеплення дітей.

В міністерстві зокрема підкреслюють, що у відповідності з Конституцією кожен має право на освіту, а обов’язком держави є забезпечення доступності дошкільної освіти в державних і комунальних учбових закладах.

У профільному міністерстві зазначають, що конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права.

Відповідно до освітнього законодавства, прийом дітей до дошкільних навчальних закладів проводиться за бажанням батьків, які мають право обирати дошкільний навчальний заклад.

У відповідності до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою уряду №305, прийом дітей в дошкільний учбовий заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення та свідоцтва про народження.


Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою.

Міністерство також надало роз’яснення щодо питань необхідності профілактичних щеплень дітей.

За повідомленням відомства, особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки.

У міністерстві підкреслили, що право на відмову від щеплень закріплене і в Положенні про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 03.02.2006 р. №48.

У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України №434 від 29.11.2002 та затвердженого цим наказом примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу".

В Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту зазначили, що відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті дитини до закладу без відповідних профілактичних щеплень суперечать діючому законодавству України.

За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікаря, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу.

За дорученням заступника міністра освіти Б Жебровського, зміст відповідного листа має бути доведений до відома місцевих органів управління освітою та керівників дошкільних навчальних закладів.

Нагадаємо, у липні минулого року, Верховною Радою були внесені зміни до Закону України "Про дошкільну освіту", якими зокрема передбачена обов’язковість дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку, доступність і безоплатність якої має забезпечувати держава.

Безпека дітей влітку