Внутрішня система забезпечення якості освіти.

e-mail:4ebyrawka54@ukr.net   Код  ЄДРПОУ 32791222

ПОЛОЖЕННЯ 

про внутрішню систему забезпечення

якості освіти

комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)

комбінованого типу  № 54»Чебурашка»

 Кіровоградської міської 

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у комунальному закладі «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 54 «Чебурашка»  Кіровоградської міської ради о» (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ  (стаття 41. Система забезпечення якості освіти), Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти, наказу Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», Статуту закладу та інших нормативних документів.

Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти України з урахуванням: цілей та пріоритетів розвитку закладу дошкільної освіти; типу закладу, місцезнаходження, умов діяльності. До розбудови внутрішньої системи якості освіти залучаються усі учасники освітнього процесу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти.

         Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної освіти формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст. 20 Закону України «Про дошкільну освіту»).

            Положення поширюються на всіх працівників закладу дошкільної освіти, які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.

            Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

            Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — ВСЗЯО) забезпечує керівник закладу дошкільної освіти в межах наданих йому повноважень.

            Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносить керівник закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.

1. Компоненти внутрішньої системи

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби).

2. Складові системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі

Складовими системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі є:

• система забезпечення якості в закладі освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
• система зовнішнього забезпечення якості освіти;
• система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в закладі базується на таких принципах:

• відповідності Базовому компоненту дошкільної освіти;
• відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
• демократизації в освітній діяльності;
• здійснення обгрунтованого моніторингу якості;
• готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
• відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності.

3. Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Мета внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

1. Постійне та послідовне підвищенні якості освіти на основі відстеження динаміки показників освітньої діяльності та освітніх процесів у ЗДО.
2. Формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.

Завдання:

Внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

1.Визначення пріоритетних напрямів та показників для оцінювання освітньої діяльності, управлінських процесів у ЗДО.

2.Здійснення вимірювання показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО та оцінка їх динаміки.

3.Визначення шляхів підвищення якості освіти за результатами  оцінювання показників освітньої діяльності та освітніх процесів.

4.Надання допомоги учасникам освітнього процесу щодо підвищення якості освіти.

5.Створювати освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

6.Забезпечувати умови постійного професій ного зростання та самореалізації педагогів;

7.Актуалізувати питання забезпечення умов, які сприяють якісній організації освітнього процесу та інклюзивній освіті;

8.отримувати об’єктивну інформацію про функціонування і розвиток закладу дошкільної освіти;

9.сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;

10.забезпечувати інформаційну відкритість діяльності закладу дошкільної освіти;

11.запобігати проявам дискримінації, булінгу;

12.знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та впроваджувати їх у дію.

4. Принципи Політики ВОЯО

• дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу -  дитина;
• автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку заклад виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;
• системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю закладом дошкільної освіти взаємопов’язані, що створює взаємозалежність між ними;
• цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання з соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності,  трудової діяльності та громадянської активності;
• вдосконалення. Потребі постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
• партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб'єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освіт нього процесу;
• відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;
• гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв'язки та різні комунікації;
• інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технологіє методики, пов'язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.

5. Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:

• здобувачі освіти, їх батьки або законні представники дитини;

• працівники закладу дошкільної освіти;
• органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
  • засновник –  міська  рада міста Кропивницький;
  • Управління освіти міської ради;

6. Критерії ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

•  відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.
•  відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти.
•  ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників.
•  якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
• показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

ІІ. Характеристика чинної внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти

 Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами: «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти», «Здобувачі освіти Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду», «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу  дошкільної освіти», «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти».

1. Напрям «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти» відображає забезпечення якісних показників розвитку вихованців закладу, створюються сприятливі умови навчання, виховання та перебування в закладі. Для цього діяльність закладу спрямована на облаштування куточків освітнього середовища, забезпечення ігровим, роздатковим та дидактичним матеріалом.

Для ефективного функціонування закладу створюється єдиний інформаційний простір, а саме, формується інформаційна база даних програми «КУРС Дошкілля».

При оцінюванні якості освітнього процесу можуть використовуватися комплексні технології для обробки результатів моніторингу.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації заклад дошкільної освіти підключено до швидкісного Інтернету.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля в закладі дошкільної освіти функціонує електронна пошта – [email protected] офіційний сайт закладу – https://dnz54.klasna.com.

Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

У закладі дошкільної освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

Заклад дошкільної освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

Приміщення та територія закладу дошкільної освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

2. Напрями «Здобувачі освіти Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду» здійснюється шляхом моніторингу і узагальнення його результатів за освітніми лініями Базового компоненту дошкільної освіти.

Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти, здійснюючи моніторингові дослідження щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників, використовують підготовлений інструментарій (анкети, кваліметричні моделі, діагностичні карти), оцінюють результативність освітнього процесу та виявляють фактори, що впливають на його ефективність.

Результат моніторингу узагальнюється педагогічними працівниками в текстовому, табличному та графічному вигляді. Саме освітній моніторинг допомагає відстежити динаміку змін в освітній системі, спрямувати її розвиток на запланований результат.

Показниками ефективності освітнього процесу якості надання освітніх послуг можуть бути:

• відсоток здобувачів освіти, які мають достатній і високий рівень компетентності;
• позитивна динаміка розвитку дітей, засвоєння дітьми вимог комплексної програми;
• відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти;
• відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

3. Напрям «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу  дошкільної освіти» визначає критерії, оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у закладі дошкільної освіти:

• стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
• освітній рівень педагогічних працівників;
• результати атестації;
• систематичність підвищення кваліфікації;
• наявність педагогічних звань, почесних нагород;
• наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статтей тощо;
• участь в експериментальній дільності;
• результати освітньої діяльності;
• оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
• показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

• довгострокове підвищення кваліфікації – курси; 
• короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, вебінари, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Атестація педагогічних працівників є обов'язковою і здійснюється один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

4. Напрям «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти» забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Критеріями ефективності управлінської діяльності є:

• наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, програма розвитку і т.д.);
• оптимальність та дієвість управлінських рішень;
• керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
• формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової)
• підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
• наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.
• заклад дошкільної освіти впроваджує політику академічної доброчесності.
•  керівництво закладу дошкільної освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.
• формування іміджу в закладі дошкільної освіти здійснюється шляхом оприлюднення інформації про якість освітнього процесу, освітньої діяльності на сайті закладу:

• статут закладу освіти;
• ліцензія на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх

компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
• мова (мови) освітнього процесу;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
• інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

Публічність освітньої діяльності закладу може здійснюватися публікаціями педагогічних працівників, батьків у засобах масової інформації, друкування продукції педагогічних працівників у фахових виданнях.

Формуванню позитивного іміджу закладу можуть сприяти іміджеві заходи на рівні громади, регіону тощо.

Публічна інформація про розвиток закладу забезпечується шляхом проведення щорічного звітування керівника закладу освіти про свою роботу на загальних зборах колективу (конференціях).

ІІІ. Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

• Самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти.
• Моніторинг  якості  дошкільної освіти.

Моніторинг  в  закладі дошкільної освіти   здійснюють:

• директор закладу дошкільної освіти;
• вихователь-методист;
• органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти; 
• органи самоврядування, які    створюються  педагогічними  працівниками  та   батьками. 

Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації

• Опитування
• Вивчення документації
• Моніторинг
• Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;
• систематичність;
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

• отримання об’єктивних даних про якість освітньої діяльності та управлінських процесів  у ЗДО.
• підвищення якості освіти в ЗДО на основі прийняття ефективних управлінських рішень.
• створення атмосфери довіри до ЗДО серед педагогічних працівників та батьків вихованців.

• Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань педагогів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

Організаційно-функціональна внутрішньої системи

забезпечення якості освіти

3.1.Організаційно-функціональнаструктура ВСЗЯО — це суб'єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрацій закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.

3.2. Адміністрація закладу дошкільної освіти:

• формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладу дошкільної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролюй їх виконання;
• готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі дошкільної освіта, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;
• організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;
• забезпечує умови для підготовки педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;
• організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні закладу дошкільної освіти;
• формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіта та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);
• ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.
  1. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу):

• розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми;
• беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти;
• формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу.
  1. Педагогічна рада:
• діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;
• розглядає, ухвалює та оцінює основні витання діяльності закладу дошкільної освіти;
• ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти, оновлення змісту освіти в зв'язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.

IV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освітньої діяльності в закладі дошкільної освіти.

1. Процедурами ВСЗЯО с внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі — Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі -- Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результаті». Процедури ВСЗЯО спрямовані на:

• удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів освіти;
• посиленім кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;
• формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
• розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
• максимальне усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної якості освіти.

1. Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначається логічним та доцільним об'єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом — розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендації.
2. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів.
3. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

1. Моніторинг є методом та формою Контролю.
2. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

• аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;
• звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;
• проблемного аналізу — комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти — у Програмі розвитку;
• аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період - щорічне самооцінювання — у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та латній період.

1. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якості освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три-п’ять років).
2. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.

1. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.
2. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.

1. Документи:

• Програма розвитку закладу дошкільної освіти на три-п’ять років;
• План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
• План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;
• протоколи педагогічної ради, загальник зборів колективу тощо;
• накази керівника.

4.10.2.Матеріали:

• проблемний (комплексний) аналіз;
• аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;
• циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;
• методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

Основними процедурами системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності є:

- відстеження рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

• внутрішній моніторинг якості освіти;
• самооцінювання освітньої діяльності.

Відстеження рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. У якості інструментарію можна використати регіональні картами спостереження або кваліметричну модель Єльникової Г.В. (лист МОНУ від 06.11.2015 № 1/9-535 «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі»).

Для забезпечення об’єктивності та достовірності даних важливо дотримуватись принципів академічної доброчесності, утому числі справедливого оцінювання.

Внутрішній моніторинг якості освіти здійснюється відповідно до статті 48 Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти». Для проведення внутрішнього моніторингу розробляється відповідна програма.

Самооцінювання освітньої діяльності включає :

• самооцінку показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО;
• оцінювання педагогічними працівниками своєї діяльності.

Основними політиками забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в ЗДО є:

• забезпечення публічної інформації про діяльність закладу освіти (ст. 30 Закону України «Про освіту»);
• дотримання принципів академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників (ст. 42 Закону України «Про освіту»);
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню);
• створення умов щодо професійного зростання педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (зі змінами).

З метою подальшого розвитку, вдосконалення освітніх та управлінських процесів та поліпшення якості освіти проводиться вивчення освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти згідно «Порядку проведення вивчення щодо забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти у комунальному закладі» (Додаток 1).

Вивчення проводити з урахуванням критеріїв та індикаторів для самооцінювання освітніх і управлінських процесів комунального закладу (Додаток 2).

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти

1. Моніторинг індивідуального розвитку дав змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти: здоров'язбережувальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, природничо-екологічна, предметно-практична, художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-пізнавальна, математична, мовленнєва.
2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітній(іх) програмі(ах), за якою(ими) організовано освітній процес у заклад» дошкільної освіти (ст.23Закону України «Про дошкільну освіту»),
3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у шах відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.
4. Періодичність проведення моніторингу — два рази на рік;

• на початку навчального року (жовтень) — проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу но розділах освітньої програми а тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітиш програму, але потребують індивідуальної роботи;
• у кінці навчального року (квітень — травень) — з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.

Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тил дитини.

1. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, е основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.
2. Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» фахівці — музичний керівник, інструктор з фізичного виховання, вчитель-логопед, Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості провадить практичний психолог, стану фізичного здоров'я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.
3. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії риз витку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки, розробляють своєчасні коригувальні дії.

Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо,

1. Вихователь-методист па основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює: рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.

1. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що виливне на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.

1. Проведення процедур Моніторингу обговорення їх результатів у формі психолога-педагогічного консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності

педагогічних працівників.

 6 З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

• - довгострокове підвищення кваліфікації – курси;
• - короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду.
2. Оцінюваний професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.
2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.
3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності виходячи з:

• динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;
• емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;
• раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;
• варіативних форм взаємодії з дітьми;
• реструктуризації змісту освітньої діяльності;
• рівня та форми залучення батьків в освітній процес

6.2.4.Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога - процеси, параметри, критерії, інструменти та методи - затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається у методичному кабінеті.

6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період,

6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбуваються відповідно до Плану роботи складу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю.

6.3.2.Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.

6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу на навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з мстою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проектний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

6.3.4. Методика формування індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогічна рада.

6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті,

6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.

6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур вивчення професійної діяльності педагогічних працівників:

• План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
• Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;
• протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії;
• накази керівника.

VII. Умови якісної організації освітнього процесу.

1. Матеріально-технічні умови.

1. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщений споруд обладнання й території.

7.1.1.1. Територія та приміщення чисті і охайні. Обладнання території та приміщень справне.

1. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.
2. На території закладу відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку.
3. Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.

Систематично (щоденно) здійснюється огляд території щодо її безпечності для освітнього процесу.

1. У закладі забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього пропечу, зокрема: туалетні кімнати, групові осередки, маршові сходи облаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.
2. У закладі, в разі потреби, облаштовується та діє ресурсна кімната (осередок), у наявності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.
3. Групові приміщення для дітей раннього віку розташовані на першому поверсі та забезпечені окремими входами.
4. Кожне групове приміщення для дітей певного віку ізольоване від решти групових приміщень.
5. Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.
6. Майданчики обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнаннями що відповідає кількості вікових груп та віковим особливостям здобувачів освіти та запитам дітей з особливими освітніми потребами.
7. У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам.
8. Приміщення прибрані, утримуються в порядку й чистоті. Здійснюється щоденне полота прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються. Столи в ігрових групових приміщеннях після кожного прийому їжі миються.  Облаштовані туалети, утримуються в належному стані.
9. У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування учасників освітнього процесу.

1. Оснащеність групових приміщень, кабінетів сучасним обладнанням, меблями та засобами навчання.
2. Дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.
3. Використання джерел фінансування на утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу.

7.2. Навчально-методичні умови.

7.2.1. Освітній простір групових приміщень та інших основних приміщень забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетенцій.

7.2.2. Компоненти предметно-просторового розвивального середовища у групах відповідають освітній програмі та віковим можливостям дітей (розвивальні осередки), сучасним вимогам (здатність трансформуватися,  поліфункціональність, варіативність. доступність, безпека).

7.2.3.Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановленим вимогам. Для занять з використанням комп'ютерних та технічних засобів навчання створено відповідні умови.

7.2.4.Забезпечення умов для інклюзивного навчання здобувачів.

7.2.5.Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітній процес.

7.3. Психолого-педагогічні умови.

1. Забезпечення емоційного благополуччя через безпосередня спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у власних можливостях і здібностях.
2. Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з дітьми, що відповідають їхнім піковим та індивідуальним особливостям (неприпустимо як штучне прискорення, так і штучне уповільненні розвитку дітей).
3. Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси ї можливості кожної дитини
4. Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносини між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров’я; розвиток у дітей комунікативних здібностей. що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння працювати в групі однолітків в різних видах  діяльності.
5. Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного вибору специфічних для них видів діяльності, учасників спільної діяльності та. спілкування; для прийнятій дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через недирективну допомогу дітям у різних видах діяльності.
6. Здійснення системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.
7. Партнерська взаємодія а батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього здоров'я, залучення сімей безпосередньо в освітню діяльність.
   1. Медико-соціальні умови.
      1. Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей,
         1. Функціонування медичного кабінету з відповідним медичним обладнанням для проведення профілактичних оглядів.
         2. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичними працівниками (медичною сестрою старшою) відповідно до їхніх функціональних обов'язків, у разі потреби надається домедична допомога.
         3. Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму
         4. Проведення медичними працівниками санітарно-просвітницької роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу життя тощо) з працівниками закладу дошкільної освіти і батьками вихованці».
         5. Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організаційних формах,
         6. Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухових якостей здобувачів дошкільної освіти.
         7. Планування та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання (2 рази на навчальний рік).
         8. Проведення контролю за станом здоров'я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у закладі дошкільної освіти.
         9. Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, визначення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.
      2. Створення умов для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.1. Забезпечення різного корисного та збалансованого харчування, що відповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.2. Виконання натуральних норм харчування.

7.4.2.3.Дотримання  санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.4.Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобував і в освіти у процесі організації харчування.

7.4.2.5.Здійснення контролю за організацію харчування та дотриманням питного режиму

1. Умови інклюзивної освіти.

1. Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми но требами,
2. Облаштування та використання ресурсної кімнати чи осередків.
3. Формування команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.
4. Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.

VIII. Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти.

8.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.

8.1.1. Сформована стратегія — Програма розвитку закладу дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.

Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу, Проект нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проект обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

1. Сформована тактика діяльності — План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):

• ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;
• побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закладу дошкільної освіти за минулий період;
• структур та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;
• до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради, План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

1. Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкільної освіти. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу схвалених педагогічною радою.

1. Ефективність кадрової політики;

• укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорійності;
• створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у екстремальній діяльності;
• обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розпитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;
• відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;
• цілестпрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;
• координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;
• формування та розвиток корпоративної культури.

8.3. Організація єдиного  інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).

1. Сформованість системи інформаційного забезпечення управління закладом дошкільної освіти відповідно до визначених умов у розділі VII (технологічні карти для збору,  аналізу інформації та прийняття управлінського рішення).
2. Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.

1. Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу). Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.
   1. Діяльність органів громадського самоврядування.
      1. Діє вищий орган громадського самоврядування — загальні збори (конференція) колективу закладу дошкільної освіти.
      2. Діє орган самоврядування працівників закладу.
      3. Діє орган батьківського самоврядування.
      4. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.

ІХ. Система й механізм забезпечення академічної доброчесності

1. Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:

• посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;
• виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;
• надають достовірну інформацію про —

• методики м результати досліджень,
• джерела використаної інформації,
• власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;
• об'єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.

1. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності:

• обман — неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу —

• академічний плагіат — представлений результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат — представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;
• фабрикація — вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
• фальсифікація — зміна чи модифікація інформації; яка стосується освітнього процесу;
• списування — використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;

• хабарництво— надання, або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання свідоме завищення або заниження оцінки результатів но вчення,

1. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, які встановлена Законом України «Про освіту»:

• позбавляються наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічного звання, кваліфікаційної  категорії;
• отримують відмову у присвоєнні ступенів, звань та категорій;
• втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.

Додаток 1

ПОРЯДОК

проведення вивчення щодо забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти у комунальному закладі «Дошкільний навчальний заклад 

(ясла-садок) комбінованого типу №54 «Чебурашка» міської ради міста Кропивницького»

1. Цей Порядок визначає механізм проведення вивчення щодо забезпечення якості освітньої діяльності й якості освіти комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад  (ясла-садок) комбінованого типу №54 міської ради міста Кропивницького».

2. Цей Порядок розроблений враховуючи основоположні поняття, принципи стосовно систем управління якістю, визначені Національним стандартом України ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) «Основні положення та словник термінів», затвердженим наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості від 21.12.2015 № 203.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

• акт перевірки - документ, який складається під час аудиту щодо забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти (далі – аудит) за результатами проведення перевірки додержання дошкільним навчальним закладом (далі – ЗДО) вимог законодавства у сфері освіти;
• аналітична довідка - письмовий обґрунтований висновок, що складається членом експертної групи під час аудиту за результатами оцінювання ним освітніх і управлінських процесів ЗДО, внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• анкета оцінювання роботи експертної групи - документ, що заповнюється керівником закладу освіти для оцінювання роботи експертної групи під час проведення аудиту в ЗДО;
• висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі - Висновок) - документ, який містить підсумкові результати оцінювання якості освітньої діяльності ЗДО;
• звіт про проведення аудиту - документ, що складається з метою узагальнення та систематизації інформації, отриманої під час проведення  аудиту щодо забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти;
• опитувальний аркуш - документ, який містить перелік питань для попереднього оцінювання (самооцінювання) завідувачем ЗДО, освітньої діяльності у ньому;
• освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання, виховання та розвитку вихованців закладу з урахуванням їх потреб і можливостей;
• рекомендації щодо вдосконалення діяльності ЗДО (далі - Рекомендації) - документ, який містить пропозиції щодо підвищення якості освітньої діяльності ЗДО та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

• управлінський процес закладу освіти - діяльність завідувача, його заступників спрямована на досягнення цілей закладу шляхом формування, прийняття та реалізації управлінських рішень.
• Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про освіту».

4. Вивчення щодо забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти проводить  експертна група в межах своїх повноважень.

5. Вивчення передбачає:

• оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• перевірку дотримання ЗДО вимог законодавства у сфері дошкільної освіти (далі - перевірка).

Метою проведення аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності ЗДО та вироблення рекомендацій щодо:

• підвищення якості освітньої діяльності та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства.

6. Оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється за такими напрямами:

1) освітнє середовище закладу освіти:

• забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;
• створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
• формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

2) система оцінювання вихованців:

• застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного вихованця ЗДО;
• спрямованість системи оцінювання на формування у вихованців відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання;

3) педагогічна діяльність педагогічних працівників ЗДО:

• ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей вихованців;
• постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
• налагодження співпраці з батьками чи іншими законними представниками (далі - батьки) вихованців ЗДО, працівниками закладу освіти;
• організація педагогічної діяльності та навчання вихованців ЗДО на засадах академічної доброчесності;

4) управлінські процеси ЗДО:

• наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
• ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
• організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
• формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до критеріїв. (Додаток 2).

7. Вивчення щодо забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти:

• у плановому порядку здійснюється не частіше одного разу на 1 рік відповідно до річного плану ЗДО.
• у позаплановому порядку за ініціативою засновника, рішення педагогічної ради ЗДО у разі обґрунтованої ними необхідності в оцінюванні якості освітньої діяльності закладу освіти й одержання рекомендацій щодо її вдосконалення.

8. Вивчення щодо забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти проводиться у такі етапи:

1) підготовка до проведення перевірки та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти, внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• формування експертної групи;

• оформлення документації для проведення аудиту (наказ, повідомлення, направлення);
• заповнення керівником закладу освіти опитувального аркуша;
• ознайомлення експертної групи з інформацією про діяльність закладу освіти;

2) робота експертної групи у закладі освіти;

3) складання документації за результатами аудиту (акт перевірки, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства (у разі їх наявності), анкета оцінювання роботи експертної групи, аналітичні довідки, звіт про проведення аудиту, Висновок та Рекомендації).

9. Члени експертної групи повинні мати вищу педагогічну освіту та професійну кваліфікацію працівника. Членами експертної групи не можуть бути особи, які мають конфлікт інтересів відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції.

До проведення  вивчення можуть залучатися представники громадськості у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

10. Головою експертної групи призначається завідувач ЗДО, який здійснює розподіл обов’язків між членами експертної групи та є відповідальним за її роботу.

11. Кількість членів експертної групи визначається керівником ЗДО, який проводить аудит, залежно від чисельності педагогічних працівників  але має бути не менше ніж 3 і не більше ніж 12 осіб.

12. Голова експертної групи у разі виникнення обставин, які унеможливлюють участь члена експертної групи в її роботі, має право залучити іншого експерта.

13. Для здійснення аудиту керівник ЗДО видає наказ. Строк роботи експертної групи у ЗДО  для проведення  аудиту не може перевищувати 10 робочих днів, при середній чисельності працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, - 5 робочих днів.

Продовження строку проведення  аудиту не допускається.

14. До початку роботи експертної групи в закладі освіти проводиться нарада при завідувачі керівником ЗДО з педагогічним колективом, під час якої голова експертної групи інформує про порядок проведення аудиту, а особа, уповноважена керівником ЗДО – про створення умов для забезпечення функціонування закладу освіти.

15. Із метою оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти голова та члени експертної групи під час проведення  аудиту спостерігають за освітньою діяльністю закладу освіти, у тому числі відвідують заняття, а також опитують вихованців, їх батьків, педагогічних працівників щодо освітньої діяльності у закладі освіти.

16. Голова та члени експертної групи під час проведення вивчення діють об’єктивно та неупереджено.

17. Висновки зроблені під час проведення вивчення оформлюються Актом, який підписується головою та членами експертної групи в останній день роботи експертної групи в ЗДО.

Строк усунення порушень не може перевищувати 1 календарного року з дня прийняття розпорядження про усунення порушень вимог законодавства. Строки усунення порушень, що потребують фінансових витрат, узгоджуються з Управлінням освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради

19. Аналітичні довідки складаються експертами протягом 5 робочих днів після завершення роботи експертної групи в закладі освіти на підставі:

• аналізу річного звіту та інших документів про діяльність закладу освіти, інших джерел інформації, не заборонених законодавством;
• спостереження за освітньою діяльністю закладу освіти, у тому числі шляхом відвідування навчальних занять;
• опитування вихованців, їх батьків, педагогічних працівників щодо освітньої діяльності у закладі освіти.

20. Звіт про проведення вивчення узагальнює матеріали  аудиту. Звіт складається головою експертної групи на підставі акту перевірки, аналітичних довідок та інших матеріалів  аудиту протягом 10 робочих днів після завершення роботи експертної групи в закладі освіти.

21. Висновок і Рекомендації складаються головою експертної групи. Висновок і Рекомендації оприлюднюються не пізніше 3 робочих днів після їх отримання.