Адаптація дітей до умов ЗДО

 

Консультація для вихователів  дітей раннього  віку  та молодшого:"Вперше до дитячого  садка або допоможіть дитині адаптуватися в умовах  воєнного стану. "8.09.2023р.

 

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

 

 

Як полегшити перебування дитини у дитячому садку.

 

  1. Організуйте життя дитини в сім’ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите маляті процес звикання до ясел.
  2.  Треба зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди.                                                                                             Не можна залякувати дитину садком, погрожувати: „Не слухатимешся – віддам у садок”. Це викликає страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршує стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати в неї бажання ходити до садка: „Якщо слухатимешся, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок”.                              
  3.  Дитині значно легше пристосовується до умов суспільного виховання, якщо в сім’ї вона оволоділа елементарними навичками самостійності.                                                                                    Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Такі діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.                                              Допоможіть маляті навчитися самостійно сідати на дитячий стілець, пити з чашки, вчіть користуватися ложкою, їсти суп із хлібом, різноманітні страви, треба навчити дитину самостійно мити руки, брати активну участь у роздяганні, складанні одягу. Кожну спробу зробити щось самостійно обов’язково схвалюйте: „Молодець, ти сам уже вмієш їсти”. Не шкодуйте часу – маляті це дуже знадобиться. Досить складно буває маляті оволодіти правилами поведінки в дитячому садку. Особливо погано почуваються діти, яким у сім’ї нічого не забороняли. Перші вимоги вихователя (не бавитися під час занять, їжі, умивання, не хапати за волосся дітей; не брати речі зі столу вихователя тощо) викликають у них образу, а іноді плач. Треба поступово привчати дитину розуміти звернення до неї вимоги: „Не кидай іграшки, тримай у ручках, ось так”, „Треба помити руки, не можна їсти брудними руками”.         
  4. Навчіть маля гратися.                                                                                           Діти, які тривало, не відволікаючись, граються іграшками, захоплюються грою і рідко згадують про розлуку з рідними, легше звикають до нового оточення.                                                                  Деякі батьки вважають, що будь-яка дитина сама добре вміє гратися. Насправді ж діти раннього віку просто маніпулюють іграшками, виконують одноманітні дії, кидають, стукають, гризуть, не знаючи як застосувати їх. Тут на допомогу має прийти дорослий. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення іграшки і способи дії з нею (з чашки слід напувати ляльку, ведмедика, зайчика; у ліжечку лялька спатиме). Така спільна діяльність формує в дитини, крім ігрових умінь, потребу і навички спілкування.                                                                                                                                         
  5. Одна з головних причин труднощів перебування дитини в яслах – недостатній досвід спілкування з іншими дорослими і дітьми.         Дитина, яка спілкується лише із членами своєї родини, боїться сторонніх, не вміє правильно реагувати на їхні звертання. Звісно, опинившись серед дітей, незнайомих людей у яслах, таке маля почувається неспокійно. Іноді батьки самі мимоволі формують у сина чи доньки негативне ставлення до сторонніх, говорячи: «Не слухатимешся, оцей злий дядя тебе забере» тощо. Слід, навпаки, виховувати в дитини привітне ставлення до дорослих і дітей. Гуляючи з малюком, завжди можна знайти привід сказати, наприклад «Подивись, як лагідно всміхається до тебе тьотя, і ти всміхнись»; «Підніми газету, що впала в дяді».                                                                                                                                       Щоб малюк сміливо входив у групу однолітків, не ховався за вихователя, відмовляючись гратися з дітьми, треба привчати його до контактів із дітьми заздалегідь, виховувати доброзичливе ставлення до них. Так, гуляючи з дитиною на ігровому майданчику, учіть її нікого не ображати, не забирати іграшки, спонукати до гри з однолітками: «Покоти м’ячик, Ігорю. А тепер Ігор тобі покотить. Молодці, хлопчики, добре граєтесь».                                                                                                
  6.  Значну увагу слід приділяти розвитку мовлення.                                     Це теж полегшить адаптацію. Адже дитина зможе висловити свої бажання, повідомити про потреби за допомогою хоча б одного-двох слів або відповідаючи на запитання простим „так” чи „ні”, і вихователь зможе допомогти їй. Якщо ж малюка не навчили користуватися мовою, часто можна спостерігати таке: кричить, вередує, сердиться, що його не розуміють; не відповідає на лагідні запитання, відкидаючи запропоновані іграшки. Починають нервувати і дорослі, утративши надію заспокоїти маля. Щоб такого не сталось, учіть дитину користуватися спрощеними, а потім і повними словами (самі вимовляйте слова правильно), звертатися з проханням, відповідати на запитання. Уважна мам звикла розуміти свою дитини і без слів. Та не треба завжди поспішати виконувати її бажання. Краще звернутися до дитини: „Що ти хочеш? Пити? Скажи: пи-ти”. Дитина повинна знати своє ім’я, розуміти назви частин тіла людини, найуживаніших побутових предметів та процесів (стіл, стілець, чашка, ложка, їсти, гратися, гуляти тощо). Дбаючи про це, називайте словами добре знайомі дитині дії та предмети. Наприклад, одягаючи малюка: „Сашко вдягнеться і піде гуляти. Що будемо одягати: шапку, чобітки, пальто”.                                                     
  7. Ніколи не виявляйте у присутності дитини своїх переживань,не шкодуйте з приводу того, що доводиться віддавати її до ясел. Навпаки, висловлюйте захоплення цікавими іграшками: усім своїм настроєм, ставленням до вихователя, інших дітей підкресліть упевненість, що вашій дитині буде тут добре.

 

Тест

"Чи готова ваша дитина до вступу в ДНЗ?"

1.Який настрій переважає у дитини останнім часом ?
-Бадьорий, урівноважений - 3 бали
- Нестійкий - 2 бали
-Пригнічений -1 бал

2.Як Ваша дитина засинає?
-Швидко, спокійно (до 10 мін) - 3 бали
- Довго не засинає - 2 бали
-Неспокійно - 1 бал

3.Чи Використовуєте Ви додаткову дію, щоб покласти дитину спати (заколисування, колискові і ін.)?
Так - 1 бал
Немає - 3 бали

4.Яка тривалість денного сну дитини?
-2 години - 3 бали
-1 година - 1 бал

5.Який апетит у Вашої дитини?
- Добрий - 4 бали
- Вибірковий - 3 бали
- Нестійкий - 2 бали
- Поганий - 1 бал

6.Як відноситься Ваша дитина до горщика?
- Позитивно - 3 бали
- Негативно - 1 бал

7.Чи Проситься Ваша дитина на горщик?
-Так - 3 бали
- Ні, але ходить суха - 2 бали
- Ні та ходить мокра - 1 бал

8.Чи Є у Вашої дитини такі звички?
- Смокче пустушку або смокче палець, розгойдується (вказати інше) - 1 бал
- Немає - 3 бали

9.Чи цікавиться дитина іграшками, речами у новому приміщенні?
- Так - 3 бали
- Іноді - 2 бали
- Ні - 1 бал

10.Чи Виявляє дитина цікавість до дій дорослих?
- Так - 3 бали
- Іноді - 2 бали
- Ні - 1 бал

11.Як Ваша дитина грається?
- Уміє гратися самостійно - 3 бали
- Не завжди - 2 бали
- Не грається сама - 1 бал

12.Які взаємовідносини з дорослими?
- Легко йде на контакт - 3 бали
- Вибірково - 2 бали
- Важко - 1 бал

13. Як відноситься до занять: уважний, активний?
Так – 3 бали
- Не завжди – 2 бали
- Ні- 1 бал

14.Чи Є у дитини впевненість в собі?
- Є – 3 бали
- Не завжди – 2 бали
- Немає – 1 бал

Прогноз адаптації :
-готовий до вступу в ДНЗ - 55-40 балів;
- умовно готовий - 39-24 бали;
-не готовий - 23-16 балів.

Тест
"Які ви батьки?"

Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а інші – не соромляться жалітися на них... Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є?
На ці запитання допоможе відповісти цей тест.
Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?
- систематично - 3;
- інколи - 1;
- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) - 0;
- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? - 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?
- у хвилини відвертості - так - 3;
- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих - 4;
- а навіщо мені її таємниці? - 1;
- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже - 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?
- стільки, скільки конче необхідно - 2;
- з ранку до ночі - 4;
- увесь вільний час - 3;
- я не маю часу для спеціального спілкування - 1.

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?
- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо - 2;
- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) - 3;
- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться - 1;
- влаштую скандал виховательці (вчительці) - 4.

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?
- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) - 1;
- намагаємося провести відпочинок разом - 3;
- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати - 2;
- куди дитина захоче, туди й поїде - 4.

6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?
- той, хто першим усвідомить свою провину - 3;
- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою - 1;
- певна річ, дитина, вона ж наймолодша - 2;
- завжди я, шкода ж дитини! - 4.

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?
- так, стараюся виконати усі - 4;
- так, якщо маю кошти і час - 3;
- бажання - так, примхи - ні - 2;
- це діти мають виконувати бажання дорослих - 1.

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?
- постійно - 2;
- не втручаюсь в життя дитини - 4;
- у разі необхідності - 3;
- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити - 1.

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?
- тільки якщо нема іншого виходу - 3;
- так я і роблю - 2;
- ніколи в світі - 4;
- де захоче, там і житиме - 1.

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?
- шкуру здеру! - 2;
- поговорю, поясню, чому так не можна робити - 3;
- то й нехай, «все найкраще – дітям!» - 4;
- в моєму домі гроші не валяються абиде - 1.

А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді.
Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

Від 10 до 15 балів - Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: "Хочу пожити для себе!", і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

Від 16 до 25 балів -Ви - тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі...

Від 26 до 34 балів - Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

 

Від 35 до 40 балів - Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися...