Сторінка фізінструктора

Інструктор зі спорту: 

Челало Руслан Олександрович

Педагогічний стаж:10 рокiв 

Освіта: Кіровоградський державний педагогічний університет імені

В. Винниченка 2007 році 

РОЗВАГА З ТБЖД

ПРОТЯГОМ РОКУ ПРАЦЮВАВ НА ТЕМОЮ "ПСИХОГІМНАСТИКА"

КОНСУЛЬТАЦІЯ

для вихователів

  Здоров’язбережувальні технології

як засіб покращення показників

всебічного розвитку дитини.

Психогімнастика

Душа дитини в період дошкільного віку найчутливіша і найвразливіша, тому в цей час найбільше треба плекати її, пильнувати, щоб серце, воля і розум розвивалися гармонійно.

         Емоції є індикатором стану і настрою дитини, її ставлення до навколишнього світу та самої себе, а також – самі істотно впливають на поведінку, розумову і рухову діяльність. Чим менша дитина, тим більше вона перебуває в полоні емоцій. Їй важко управляти своїми почуттями, діями, вона схильна до імпульсивної поведінки.

Організовуючи життєдіяльність дитини в дошкільному закладі, ми створюємо умови для попередження дискомфорту та проявів її нервозності, виявляємо причини емоційних переживань, тривоги, підбираємо адекватні засоби впливу.

 Емоційний дискомфорт зумовлює певні типи поведінки дошкільнят:

* діти неврівноважені, збудливі, імпульсивні, запальні ( прикрі емоції часто дезорганізовують їхню діяльність. За конфліктних ситуацій з однолітками спостерігаються бурхливі афективні прояви: голосний плач, некеровані рухи, спалахи гніву. Негативні емоції зазвичай призводять до сварок з іншими дітьми.)

* діти, схильні до усамітнення, скуті (певна закомплексованість зумовлює занижену самооцінку, уникнення близьких контактів, уповільнену адаптацію до дитячого колективу. Емоційний дискомфорт у цих дітей викликаний невпевненістю в собі, небажанням відвідувати дитсадок).

* діти, які мають різні страхи (надмірна лякливість породжує сталу тривожність. Тут слід вирізняти нормальні прояви страху як природної ознаки емоційного зрушення. Страх – завжди кепський помічник: він заважає правильно оцінити ситуацію, допомогти товаришеві в грі або в реальній потребі).

   В дошкільному віці емоційна сфера дитини не стабільна. У цей період діти саме починають диференціювати різні емоційні прояви та вчаться керувати власними емоціями. У цьому їм допомагають психогімнастичні вправи, ігри, етюди, як методи нетрадиційного оздоровлення.

Психогімнастика  для дітей представляє собою спецкурс занять, спрямований на розвиток і корекцію пізнавальної та емоційно-особистісної сфери.

Головною метою психогимнастики можна назвати збереження дитячого психічного здоров'я, а також запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.  Психогімнастика для дітей заснована на застосуванні психотерапевтичних та психолого-педагогічних методиках.

Психогімнастика дозволяє коректувати поведінку дитини і знімати емоційну напругу. У ній використовуються корисні ігри для дітей, що дозволяють зняти тривожність, агресію, напругу, вчать саморегуляції і багато чому іншому.

Для нормального розвитку дошкільнят психогімнастика повинна бути частиною їхнього дитинства.

Завдання психогимнастики

Якщо говорити узагальнено, то психогімнастика для малюків дозволяє вирішувати наступні завдання:

• діти набувають навички ауторелаксации;

• навчаються техніки виразних рухів;

• тренують психомоторні функції;

• виховують в собі вищі емоції і почуття;

• коригують свою поведінку за допомогою рольових ігор;

• позбавляються від емоційної напруги;

• вчаться розпізнавати емоції і керувати ними.

Спеціальний курс психогимнастики використовується зазвичай у випадках, якщо у дитини виявлені порушення психомоторики або емоційної сфери, коли малюк страждає від дитячих страхів, має важкий характер.

Дана методика дозволяє дитині усвідомити, що його поведінку, думки і почуття взаємопов'язані, а всі проблеми з'являються не з-за конкретної ситуації, а з-за певного ставлення до неї. Дитина вивчає емоції та освоює науку оволодіння ними.

   Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. Оволодіння виразними рухами, що закріпилися у процесі еволюції за будь-якими відчуттями і станами людини, дає змогу малюкам не тільки більш адекватно спілкуватися, тонше розуміти почуття інших, а й створює умови для формування їхньої власної емоційної сфери: виховання емоцій та вищих почуттів. Уже в чоритирічних дітей моторика обличчя досить розвинена. Навіть трирічні малюки розуміють значення жестів і вміють жестикулювати. Більшість трирічних дошкільнят легко імітують голос злого вовка або зайчика-боягузика. П’ятирічні діти можуть набрати умовні пози, коли їх просять зобразити, ніби їм холодно або у них болить живіт.

    Відставання розвитку виразної моторики нерідко зустрічається у психологічно неблагополучних дітей. Малюки з бідною експресією не повністю розуміють значення слів, звернених до них, невірно оцінюють ставлення людей до себе, що в свою чергу може спричиняти розвиток у них астенічних рис характеру.

      Психологічні вправи корисні не тільки емоційно загальмованим дошкільнятам, а й малюкам з добре розвиненою експресією, а також надто чутливим та реактивним. Це зумовлено тим, що вплив психогімнастики на емоційно особистісну сферу дитини забезпечується цілим рядом як формуючих, так і корекційних механізмів. На заняттях по психогімнастиці всі діти успішні: правильно все, що вони роблять, розігрують той чи інший образ, при цьому кожен робить по-своєму, як вміє. Але у всіх виникають м’язеві та емоційні відчуття, кожен може вловити і навчитися їх довільно регулювати.

Розглянемо деякі з провідних механізмів впливу психогімнастики на психіку дитини.

1. У процесі оволодіння технікою виразних рухів дитина вчиться розпізнавати відповідні почуття і емоційні стани оточуючих, називати їх словами й адекватно реагувати на них. Розвиток емоційного словника, вміння усвідомити і висловити свої переживання запобігає виникненню у малюка емоційних проблем, нервового напруження.

2. У спеціальних етюдах та іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку, а також оволодівають марним компонентом відповідних психічних станів (увага, зосередженість, розслабленість, гнів, страх) Можливість, граючи, уявно пережити зосередженість або страх робить ці стани більш контрольованими, більш залежними від воді дитини.

3. Один з провідних механізмів впливу психогімнастики на розвиток емоційно-особистісної сфери дошкільників ґрунтується на психотерапевтичній роді гри та мистецтва. Дітей спонукають до відображення своїх емоційних переживань у розповідях, малюнках, інсценівках. Зображаючи уявні небезпечності і переживаючи перебільшені страхи, через пересичення звільняються від психотравмуючої дії емоційних переживань. Цей механізм психокорекції поширюється н тільки на страхи, а і на гнів, агресивність, гидливість, ревнощі т ін.

4. У вихованні вищих моральних почуттів велике значення має механізм “вживання в образ”. Це, з одного боку, можливість побути в ролі тих істот, що лякають малюка, а також тих людей, з якими він спілкується. Таким чином дитина відходить від егоцентричної позиції у сприйманні ситуації. З іншого боку, виконуючи роль позитивного героя, який не злякався, виявив турботу, надав допомогу іншим, малюк одержує позитивний зворотний зв’язок: йому дякують, його хвалять, ним пишаються. Переживання радості з приводу того, “який я хороший”, “як я добре вчинив”, змінює самооцінку малюка і значно краще впливає на його поведінку, ніж докори і повчання.

          В сюжет кожного заняття обов’язково включають 2-3 вправи на емоції і емоційний контакт. Ці вправи спрямовані на розвиток у дітей здібностей розуміти, усвідомлювати свої і чужі емоції, правильно їх висловлювати і повноцінно переживати, кінцевою метою є саме оволодіння навиками керування своєю емоційною сферою.

         Ігровий психогімнастичний зміст вправ не випадковий, він повинен відображати процес оволодіння навиками контролю рухової та емоційної сфери, повинно  бути придумане так, щоб виконувати наступні завдання:

·        дати дитині можливість відчути різноманітні м’язові відчуття – шляхом наслідувального повторення рухів та дій Ведучого;

·        тренувати дитину спрямовувати і затримувати увагу на своїх відчуттях, вчити розрізняти і порівнювати їх;

·        тренувати дитину визначати характер фізичних рухів, які супроводжуються різними м’язовими відчуттями;

·        тренувати дитину міняти характер своїх рухів, опираючись на контроль м’язових відчуттів і роботу уяви і почуттів.

Психогімнастика в ДНЗ

Позбутися страхів, навчитися спілкуватися з однолітками, стати сміливим, впевненим у собі, чесним допомагають спеціальні вправи, що входять зазвичай курс психогимнастики в дитячому саду.

Заняття умовно поділяються на фази: вивчення елементів рухів, використання їх у грі, розслаблення.

Ефективність вправ значно зросте, якщо будуть використані музика для психогимнастики, настроює малюків на гру, етюди, малювання і театралізовані елементи.

У дитячих садках психогімнастика використовується у вигляді активних рольових ігор. Наприклад, малюкам пропонується примірити на себе роль якоїсь тварини. Дитина повинна без слів продемонструвати іншим дошкільнятам особливості поведінки цієї тварини. Дошкільнята із задоволенням уявляють себе зайчиками, які безтурботно стрибають під музику. Але коли вона зупиняється, всі діти повинні прийняти певну позу, про яку домовлялися перед початком гри. Це тренує пам'ять, координацію рухів. На розвиток самоконтролю розрахована і гра «Совонька». По команді «день!» всі діти, крім одного, який грає роль сови, активно бігають по кімнаті. Коли звучить слово «ніч!», всі повинні завмерти, інакше сова наздожене того, хто продовжив рух.

Якщо розділити малюків попарно, то можна пограти в гру «Тінь». Один дитина йде попереду, а другий - позаду, немов тінь першого, і повторювати всі його рухи.

Граючи з дітьми в різні ігри, моделюючи ситуації, «опрацьовуючи» емоції і почуття, вихователі вчать їх не боятися навколишнього світу, бути готовими до всього, що чекає їх за межами власних квартир і стін саду. Дошкільнята вчаться керувати собою, контролювати свою поведінку і знають, чого чекати від інших. Це стосується і відносин у родині, адже не секрет, що саме взаємини мам і тат в майбутньому стануть прикладом для дитини. Позитивним або негативним - інше питання.

  Психогімнастика (ІІ молодша группа)

                 Гра «Сонячний зайчик»

Вихователь пропонує дітям проводити гру, сидячи на килимку.

-         До нас у гості завітав сонячний зайчик. Він хоче пограти з вами. Зайчик бешкетник і непосида. Я розповідатиму, що він робить, а ви показуватимете.

-         Сонячний зайчик заглянув вам в очі, заплющте їх. Зайчик побіг далі по обличчю, ніжно погладив його долоньками:чоло, ротик, щічки, підборіддя. Погладьте зайчика обережно, щоб не злякати. Ось він перебрався на шию, руки, животик, ніжки…Подружився з ним.   

Гра «Роби, як я»

Вихователь  пропонує  дітям розміститися так, щоб кожен міг його бачити й стояти досить вільно. Вихователь також супроводжує свої рухи запитанням: «А ви так можете?» - і витримує паузу, щоб діти змогли запам’ятати рух і відтворити його.

-         Я виконуватиму рухи, ви уважно стежте. Я хочу, щоб ви встигали їх повторювати за мною:

-         руки підняти вгору;

-         руки на поясі;

-         руками закрити очі;

-         руками доторкнутися до вух;

-         руки покласти на коліна;

-         правою рукою доторкнутися до носа;

-         лівою рукою закрити рот і т.п.

Коли діти засвоять гру, можна ввести нові рухи.

Гра «Осінь»

Вихователь пропонує дітям послухати вірш, а також імітувати рухами те, про що йде мова.

Настала осінь. Холодом

                                      Повіяло навкруг.

                                      Все більш беруться золотом

                                      Зелений ліс та луг.                                                        

                                      Від вітру  коливаються

                                      Пожовклі дерева,

                                      А листя з них зривається

                                      І пісеньку співає.

        Гра «Город»

Вихователь пропонує під час гри імітувати дії, про які йде мова:

Діти, уявімо, що всі ви – овочі на грядках. Як починають рости овочі?Світить ласкаве сонечко, пригріває землю. Насіннячко, що посадили в землю, полили. І ось, спочатку виросло стебло, потім потягнулося до сонечка листя.

Подув вітерець: [ш-ш-ш]. Стебло нахилилося то в один бік, то в інший.

Сонечко пригріває все дужче й дужче. Дозрівають овочі, повертаються різними боками до промінців сонця.

Але ось на небі з’являються хмари, упали перші краплі дощу. Раді овочі дощику, підставляють боки крапелькам і червоний помідорчик, і зелений огірочок.

Хмаринки розсіялися, скінчився дощик. Стікають останні крапельки з овочів.

Вмиті та свіжі сидять вони на грядці й посміхаються сонечку.

       Гра «Збираємо  яблука»

Вихователь пропонує дітям стати  в ряд і тримає на певній висоті м’яч.

         Уявіть собі, що ви в садку, де багато яблунь. Покажіть, як ви можете потягнутися вгору до гілочки, на якій висить стигле яблуко.

         Вихователь підходить до кожної дитини, піднімає м’яч на певну висоту, щоб дитина, як слід, потягнулася.

-         Потягніться спочатку правою рукою, потім лівою, торкніться яблука обома руками… Розійдіться по групі й уявіть, що ви стоїте під деревом, де висить багато яблук. Одні вже стиглі, інші ще тільки починають достигати. Зараз ви почнете збирати яблука: то однією, то другою рпукою. А якщо яблуко міцно тримається – то обома. Яблука ростуть високо, вам треба дуже добре потягнутися за ними. Складати яблука ви будете в кошик, що стоїть у вас під ногами.

         Гра «Мишенята на прогулянці»

Вихователь говорить:

                                      Добрий день, мої малята,

                                      І дівчата, і хлоп’ята.

                                      Дружно всі гуртом ставайте,

                                      Гру веселу починайте.

Вихователь розповідає і разом з дітьми відтворює дії відповідно до тексту.

-         Діти, сядьте всі разом кружечком. Уявіть, що цей маленький м’ячик – мишеня. Воно живе зі своїми братами, сестрами й батьками в гарній затишній мишачій норі на краю поля. Одного разу мишеняті захотілося втекти  з дому й самому  пережити різні пригоди: «Привіт, мишеня, що тобі хочеться робити сьогодні зранку?»

-         Мишеня хоче прогулятися нашим кружечком. Воно хоче пройтися повільно, не поспішаючи. Давайте виконаємо бажання мишеняти й повільно передамо м’яч кружком. Коли я скажу «Стоп!», зупиніть мишеня. Той, у кого воно опиниться в руках, розповість нам, що мишеня зараз робитиме.

Прогулянка починається… Стоп… Скажи, що зараз робитиме мишеня?

-         Я думаю, мишенятко хоче бігти швидше.

-         Перевірте, чи зможе мишеня бігти кружком швидше. Стоп…Скажи-но, що зараз робить мишенятко?..

-         О, мишеня дуже злякалося кішки й повернуло в інший бік.

Наприкінці гри «мишеня» має повернутися до себе додому, діти сповільнюють хід м’яча, вихователь бере його до рук і завершує історію щасливим кінцем.

Гра «Зайчата й лисиця»

Вихователь каже:

-         Уявіть собі, що ви – маленькі зайчата, які вийшли погратися на сонячній галявинці. Зайчата швидкі, веселі, граються на сонечку, стрибають. Покажіть, як вони веселяться.

Раптом…з’являється лисиця. Усі зайчата завмерли.

Хто поворухнувся, того лисиця знайде. Стоять зайчата смирно, причаїлися, мочать, від лисиці ховаються. Молодці! Нікого лисиця не знайшла.

      Гра «Чарівні перетворення»

Вихователь говорить:

-         Кругом себе поверніться, в кошенятка (гусенятка, цапенятка тощо) оберніться!

-         Зобразіть ласкаве кошеня, що просить молочка в господарки.

-         Покажіть каченят, що йдуть до ставка.

-         Зобразіть сердите цапеня, що трясе головою.

-         Покажіть гордого півня, що махає крильцями  й співає свою пісню й т.п.

Сніжинка

Подув вітерець. Діти–сніжинки кружляють під жваву музику.

Та ось вітерець затихає, музика уповільнюється, сніжинки ледве рухаються і нарешті лягають на землю (діти присідають, опускають руки,схиляють голову, ніби заснули) Все тихо.

Смачні цукерки

         У одного із дітей у руках уявна коробка з цукерками. Він пригощає по черзі дітей.Малята беруть по одній цукерці, дякують господарю, потім розгортають цукерку і беруть її в рот. По виразу їхніх облич одразу видно, що частування смачне.

Міміка: жувальні рухи,посмішка, вираз насолоди, задоволення.

Зайчики

Інсценізація вірша М. Познавської "Зайчики ".

В лісі сніг. У лісі звірі.

Ось зайчатка скачуть сірі.

Сірі їстонькі хотять,

Сірі з голоду тремтять.

Бідні зайчики голодні.

Ще й не снідали сьогодні.

Виразні рухи: стрибають, ніби гріються, руками б’ють себе в боки,обіймають за плечі, притискають до живота.

Міміка : лоб зморщений, брови зведені, губи з легка надуті, кутки губ опущені.

Сердитий дідусь

До дідуся в село приїхав Петрик і одразу пішов гуляти . Дідусь розсердився, що Петрик вийшов за хвіртку. А якщо з лісу вибіжить вовк ? Що станеться з онуком.  Міміка:насуплені брови, стиснуті губи.

Чарівна пір’їна

Вихователь пропонує дітям зручно сісти в коло на килимку та заплющити очі.

- У мене в руках – чарівна пір’їна, котрою я буду торкатись різних місць вашого тіла. Пір’їна лагідна на дотик тому торкання подарує вам приємні відчуття.

- Діти заплющують очі, вихователь підходить до кожної дитини та торкається якоїсь частини тіла. Не відкриваючи очей, дитина повинна назвати, до чого торкнулася пір’їна, або доторкнутися до цього місця.

- Щойно ви торкалися різних частин свого тіла і називали їх. Подумайте і дайте відповідь:для чого потрібні руки, голова вуха, очі, чим ми, люди, схожі між собою, чим відрізняємося ?

( Відповіді дітей).

Психогімнастика (середня група)

                                     Гра «Доброго ранку»

Вихователь пропонує дітям стати в коло й привітати одне одного.

-         Вам треба сказати: «Доброго ранку!» - й назвати ім’я того, до кого ви звертаєтесь.

Діти вітаються по колу, вихователь слідкує за тим, щоб вони дотримувалися правил гри. Проводячи гру вдруге, можна під час привітання посміхатися.

       Гра «Передай настрій»

Вихователь запрошує дітей стати в коло, взятися за руки.

-           Зверніть увагу, чи кожному є місце, чи кожному зручно.

 (Діти дивляться одне на одного, переконуються, що всім вистачило місця і всім зручно. Якщо хтось залишився поза колом, вихователь звертає увагу: «Треба зробити крок назад, щоб коло стало більшим. Тоді всім вистачить місця».)

Вихователь продовжує:

    -  Діти! Як  сяють ваші оченята, мов сонечка. Спробуйте передати свій гарний настрій одне одному. Підніміть праву руку вгору (вихователь оглядає кожну дитину, переконується, що всі підняли праву руку), зігніть її в лікті, покладіть пальчики на праве плече, пальчики спочивають, торкніться ліктем того, хто стоїть праворуч від вас, посміхніться йому.   

     Гра «Чарівник»

«Чарівник» (вихователь) «зачаровує» дітей, і вони починають виконувати його команди. Спочатку «чарівник» дає команди за допомогою слів і одночасно демонструє рухи (говорить: «Підніміть угору ліву руку» - і виконує дію).

         Коли діти усвідомили, що і як треба робити, «чарівник» обмежується лише словами, не виконуючи дію. Наприклад:  «Підніміть праву руку»; «погляньте вгору (вниз)»; «намалюйте правою рукою у повітрі сонечко»тощо.

                                  Гра «Я – листочок»

Вихователь розповідає:

-   Прийшла до нас осінь-чарівниця, торкнулася до кожного з вас чарівною паличкою і перетворила на листочок. Послухайте і покажіть, що з вами відбувається: «Налетів осінній вітер, зірвав з дерева листочки і закружляв їх у таночку… Та ось вітер став стихати, листочки стали кружляти повільніше… Потім тихо-тихо опустилися на землю, нібито килимом її вкрили…і знову вітер сильнішає, знову підіймає листочки угору…Вітер  стихає, листочки на землю лягають».

       А тепер осінь-чарівниця знову перетворила вас на дітей.                  

                      Гра «Танок метеликів»

Вихователь пропонує дітям розійтися по кімнаті.

-    Виберіть хустинку того кольору, який вам подобається. Візьміть її за куточки за плечима: зробіть рухи руками вгору-вниз. Наче крилами за плечима. Погляньте, як «танцює» хустинка в повітрі, а зараз уявіть, що ви «метелики» з яскравими крильцями. Рухайтесь по групі, так щоб ваші «крильця» танцювали.

     Гра «Смачні ягоди»

Вихователь пропонує дітям уявити себе пасажирами чарівного потяга і рухатися одне за одним.

-   Ваш потяг вирушив у подорож, ось він зупинився на чудовій галявині, де багато смачних суниць. Але щоб знайти кожну ягідку, треба низенько вклонитися, заглянути під кожен листочок; ступати обережно, щоб не розтоптати ягоди.

(Діти розходяться по груповій кімнаті й «збирають» ягоди в долоньку, а потім «висипають» у козуб.)                         

                       Гра  «Привітаємося з сонечком»

Вихователь починає розмову з дітьми.

-     Діти, як добре, коли у віконечко заглядає сонечко! Давайте запросимо його до себе в гості.

Сонечко, сонечко!

Заглянь у віконечко.

Ждуть тебе малята,

Хочуть привітати.

-    Діти, а що є у сонечка? (Промінчики.)Привітаймося з кожним сонячним промінчиком. Простягніть руки вперед і уявіть собі, що ви стиснули в долоньках промінчик. Сонячні промінчики торкнулися ваших рученят і перетворили вас у маленькі сонечка…Ви – сонечка, ви прокидаєтеся, вмиваєтеся, розчісуєте свої промені, даруєте тепло навкруги, посміхаєтеся від щастя, що всіх зігріваєте.      

   Гра «Котиться м’яч»

Вихователь починає гру:

-         Діти станьте в коло і візьміть одне одного за руки. Вивчимо віршик про нашу групу.

Ми стаємо всі до кола –

Я і ти. Ти і я.

Не сумуємо ніколи.

Разом ми – одна сім’я.

Вихователь продовжує:

-      А тепер також по колу сядьте тісніше на підлогу. Ми  зіграємо в гру з м’ячем. Я котитему м’яч  тому, хто сидить навпроти мене. Ця дитина міцно тримає м’яч обома руками, а ми всі  називаємо ім’я того, у кого м’яч, і продовжуємо: «…в нашій групі.» Після цього той, чиє ім’я назвали, котить м’яч комусь іншому, а той у свою чергу тримає м’яч доти, доки не почує своє ім’я.

(Діти можуть отримувати м’яч по декілька разів. Важливо нікого не пропустити. Вірш читайте кожного разу, коли стаєте до кола.)

                                      Гра «Котик спить»

Вихователь пропонує дітям зручно влаштуватися на килимку та за його словами показати дії маленького кошеняти, про які йтиметься у віршику.

                                      Захотілося котику спати,

                                      Котик лапками тре оченята.

- Зачекай, мій котику, трішки,

Постелю я для тебе тут ліжко.

Та сміливий мисливець завзятий

Вже не може на лапках стояти.

Він  тихенько упав на підлогу,

Довго спатиме біля порога.

- Не турбуйте мого кошеняти,

Він набігався, мабуть, багато.

Подивився на мене коточок

Та й згорнувся в маленький клубочок.                                

                                 Гра «Маленькі деревця»

Вихователь пропонує дітям подорож до лісу, де кожен зможе перетворитися на маленьке дерево.

-         Візьміть, будь ласка, по дві хустинки того кольору, який вам подобається. Уявіть, що ви – дерева: ваші ноги – це коріння, які глибоко входять в землю, ваше тіло – стовбур, руки – гілочки, хустиночки – листя. Підніміть руки вгору – ось і маленькі деревця.

Далі вихователь може використовувати музику, а діти виконують рухи за його словами.

- Маленькі деревця дуже хочуть вирости і стати високими та стрункими. Тому вони всіма своїми гілочками та листочками тягнуться до сонечка. (Діти виконують дію.)

- Ось прилетів веселий вітерець, і дерева почали гратися з ним. Вони нахилялися то вліво, то вправо, то знову вирівнювалися. Коли вітерець посилювався, їхні гілочки схилялися аж до землі – і знов вирівнювалися.

- Цю вправу слід виконати один раз, не більше. Опісля вихователь дає дітям змогу постояти, опустити «гілочки» та повільно порухатися.

                                      Гра «Ясне сонечко»

Вихователь пропонує дітям стати в коло.

                                      Встало вранці ясне сонце,

                                      Зазирнуло у віконце.

                                      Ми до нього потяглися,

                                      За промінчики взялися.

Уявімо собі, як промінчики через наші ручки зігрівають нас, нашу голову, плечі, ніжки. Коли повністю зігріємося, промінчики відпустимо.

                   Гра «Пташка»

Вихователь пропонує дітям перетворитися на пташок та виконати дії за словами віршика.

                                      Птахи крильця розправляють,

                                      Їх до сонця піднімають.

                                      Можна весело літати

                                      І комашок поганяти.

                                      На галявину злетілись,

                                      Там зернят пташки наїлись.

                                      Потім знову полетіли

                                      Та й біля гніздечка сіли.                      

                                        Гра «Сніжинки»

- Уявіть собі сніжинку. Чим вона відрізняється від краплинки дощу? (Відповіді дітей.)

- Покажіть, як краплинка падає з неба на землю. Який звук ми чуємо?(Вихователь може самостійно розповісти, чим сніжинка відрізняється від дощової краплинки.)

- А коли падає сніжинка, ми чуємо такий звук?

- Спробуйте перетворитися на сніжинок. Уявіть, як легкий вітерець грає з вами, ви кружляєте й тихенько лягаєте на землю.                               

                                       Гра «Повтори»

Вихователь говорить:

-         Діти, до вас завітав ведмедик. Він хоче навчити вас гри «Повтори».

Вихователь, тримаючи іграшку свого ведмедика, імітує його рухи. Діти повинні повторити їх.

-         Як ходить ведмідь?

-         Як бігає ведмідь?

-         Як він бурчить?

-         Як радіє?

-         Як сумує?

-         Як шукає мед?

-         Як спить узимку?

Діти імітують усі ці рухи.                 

                                 Гра «Послухайте тишу»

Вихователь пропонує дітям стати в пари і рухатись по груповій кімнаті під музику. Коли музика стихає, діти зупиняються й слухають тишу. Вихователь тихим голосом дає дітям команду: підняти праву руку; підняти праву ногу; заплющити очі тощо. Діти виконують завдання так, щоб не сполохнути тишу.                                  

                               Гра «Хай завжди буде…»

Вихователь розповідає дітям про те, як один хлопчик придумав такі слова: «Хай завжди буде сонце, хай завжди буде небо, хай завжди буде мама, хай завжди буду я!» - та пропонує придумати кожному своє «Хай завжди буде…», а кожен по черзі говорить своє бажання.

                                 Гра «Я – зайченятко»

Вихователь пропонує дітям знайти зручне місце й послухати розповідь про зайченятка.

-    Уявіть, що кожен з вас – зайченятко. Покажіть за допомогою рухів, що робить зайченя. «Тихо в лісі. Зашелестів сухий бур’ян. До молодої  дикої грушки стрибнуло зайченя. Погризло трохи кори.  Потім вирило ямку і лягло спочивати. Зайченя лежало і мріяло…» Спробуйте розказати, про що  мріяло зайченя. (Відповіді дітей.)

  Гра «Сонце, пісок і море»

Вихователь пропонує дітям повторювати ті рухи і дії, про які він буде говорити.

-   Уявіть, що ви на морі. Ви йдете по березі, камінці колють ніжки, ви намагаєтесь стати там, де камінці гладенькі; далі йдете на пальчиках, знаходите оченятами місце, де камінців немає…Ой! А тут пісок гарячий!..Ось і вода. Похлюпайте ніжками, підставте обличчя сонечку. Гаряче! Ховайтесь під грибочок. Давайте під грибочком помалюємо.

Розділіться на пари і сядьте на підлогу один за одним. Уявіть, що в одного з вас є крейда для малювання. Один із вас малюватиме 

Вихователь пропонує дітям помінятися ролями.

            Гра «Дружба починається з посмішки»

Вихователь разом з дітьми стає в коло.

-         Давайте подаруємо одне одному посмішку. А щоб кожному стало ще  приємніше, скажемо сусідові лагідні слова.

Гра «Я – пташка»

Вихователь пропонує дітям уявити, що всі вони – птахи і мають виконувати ті рухи і дії, про які  йдеться.

Я - пташка! Я – маленька пташка. Я розправляю крильця і лечу. Мені подобається кружляти в повітрі. Скінчилася зима,я радію сонечку, простягаю до нього свої крильця і співаю веселу пісню. Мені добре! Мені весело, бо я не одна. Навколо багато друзів-пташок. Ми посміхаємося одна одній, граємо, танцюємо у веселому хороводі.

                            Гра «Лисеня шукає маму»

Вихователь пропонує дітям уявити, що вони – маленькі лисенята, які загралися й загубили маму. Діти уважно слухають текст і за допомогою рухів, жестів, міміки показують відчуття маленького лисеняти.

-  Бавилося маленьке лисеня під теплими промінчиками сонечка…Аж  раптом помітило, що поруч немає мами… Озирнулось, стало на ніжки, потягнулося, але нікого не побачило…Кликало маму, плакало…Потім вирішило її шукати. Маленьке лисеня йшло по вузенькій стежці, заглядало під кущі, гукало маму…І нарешті на великій галявині лисеня побачило її. Воно дуже зраділо…стрибало…танцювало…від радощів

Гра «Квіти прокидаються»

Вихователь пропонує дітям згадати квіти, які вони знають, і уявити собі, що всі дітлахи – маленькі квіточки. Після чого вихователь пропонує дітям виконати дії за словами вірша.

                                      Прокидаються квіти,

                                      Розкривають пелюстки.

                                     Вітерець дихнув легенько,

                                      Пелюстки хитнув тихенько.

                                      Сутеніє, і квітки

                                      Закривають пелюстки.

                                      Тихо засинають,

                                      Голівками кивають.

                                           Гра «День – ніч»

Вихователь  пропонує дітям перетворитися в будь-яку рослину. Коли вихователь промовляє: «Прийшла ніч, рослини закрили своїх пелюстки та заснули»,- діти кладуть руки на коліна та опускають голови. Після слів вихователя: «Прийшов ранок, рослини прокинулися, пелюстки розкрили і потяглися до сонечка», - діти піднімають голови та простягають руки вгору.

                                                Гра «Дощ»

Вихователь пропонує дітям стати в коло  одне за одним і покласти руки на плечі одне одному.

Повільно починайте рухатися по колу. Уявіть собі, що пішов тихий дощик. Нехай ваші руки стануть маленькими краплинками, їх дуже багато, вони падають з неба: пальчиками ніжно стукайте по плечах того, хто перед вами. Ось дощ стає сильнішим: швидше стукайте пальчиком. Пішла злива: торкаєтеся долонями плеч.(Вихователь слідкує, щоб діти не завдали шкоди одне одному.) Якщо ви прислухаєтесь, то почуєте шум дощу. Дощ стихає – тихенько стукаєте по плечах пальчиками; дощ закінчився –перестаєте стукати. Простягніть ваші руки назустріч сонечку, яке вже виглядає з-за хмар.

Психогімнастика (старша група)

Дитяча гра № 1. Дзеркало

Мета гри: ця гра допомагає дитині відчути себе вільно, розкритися, побачити себе збоку. Підходить для невпевнених у собі, пасивних дітей.

У грі можуть брати участь дві дитини або дитина і дорослий. Один гравець дивиться у «дзеркало» (на свого напарника), яке повторює всі його рухи. По черзі гравці міняються ролями.

Дитяча гра № 2. Сонечко і хмарка

Мета гри: зняти психічне напруження у дитини, навчити дитину регулювати свій емоційний стан.

Сонечко сховалося за хмаринку, стало прохолодно - потрібно згорнутися клубочком, щоб зігрітися, і затримати дихання. А ось сонечко вийшло з-за хмаринки, і стало жарко, розморило на сонечку - розслабляємося під час видиху.

Дитяча гра № 3. Хвилинка баловства

Мета гри: усунення агресії в дитини.

За сигналом дитині (дітям) пропонується побавитися - можна робити все, що дитині хочеться. Він може стрибати, бігати, кричати і т.п. Але по сигналу через 1-3 хвилини дитина повинна перестати бавитися. Домовтеся про стоп-дію другого сигналу заздалегідь.

Ця гра може трансформуватися в годину «можна» - година «тиша». Протягом одні.ї годинт дитині можна все: брати речі тата й мами, голосно грати, співати, кричати. Але протягом наступною годинт (за бажанням батьків, коли вони зможуть відпочити) дитина повинна грати тихо: малювати, ліпити тихесенько і т.п. Ця гра навчить дитину саморегуляції, зніме психоемоційне напруження.

Дитяча гра № 4. Зайчики та слоники

Мета гри: дає можливість дитині відчути себе сильним, сміливим, підвищує самооцінку.

Спочатку запропонуйте дитині бути несміливим зайчиком. Запитаєте, що робить зайчик, коли відчуває небезпеку? Тремтить. Покажіть це. Пригинає вушка, намагається бути менше, стати непомітніше, лапки та хвостик трусяться. Нехай дитина повторює. Попросіть показати, що відчуває зайчик, коли чує кроки людини, що робить при цьому. Скажіть, що тікає. Нехай дитина втече в інший бік кімнати. А що роблять зайчики, коли чують вовка? Нехай тікає в іншу кімнату.

А тепер ми буде слониками. Сильними, сміливими. Покажіть, щоб дитина повторила, як безстрашно, вільно ходять слони. Що слони роблять, коли бачать людину. Бояться? Ні. Вони дружать з людиною і спокійно йдуть далі. Покажіть це разом. Що роблять слони, коли бачать тигра. Не бояться. Показуйте з дитиною сміливого слона.

Після обговоріть з дитиною, ким йому сподобалося бути найбільше.

Дитяча гра № 5. Тренуємо емоції

Мета гри: тренування дитячих емоцій, навчання саморегуляції, зняття напруги.

Просимо дитини насупитися, як:

-Осіння хмаринка;

-Злий чоловік;

-Сердитий дядько.

Просимо посміхнутися, як:

-Буратіно;

-Кіт на сонечку;

-Хитра лисиця;

-Сонечко.

Просимо показати, як злиться (зляться):

-Два барана на містку;

-Дитина, у якої забрали цукерку;

-Людина, яку вдарили.

Просимо показати, як злякався:

-Заєць вовка;

-Малюк, який заблукав у лісі;

-Кошеня, на якого гавкає собака.

Просимо показати, як втомився:

-Тато/мама  після роботи;

-Мураха, який тягнув велику паличку;

-Людина, яка підняла щось важке.

Просимо показати, як виглядає: 

-Турист, який підняв важкий рюкзак;

-Дитина, яка багато допомагала мамі;

-Втомлений воїн після перемоги.

Завершити гру можна мімічним набором посмішок.

«Квітка»

Діти, уявіть собі, що наступило літо, розцвіло безліч квітів на лузі, у лісі, в квітнику. Вони такі гарні, яскраві, різнобарвні! Хочете бути гарною квіткою на лузі? Якою квіткою хоче бути Лєна, Наташа, Коля? ..

Сонечко ще не зійшло, квіточки сплять. Очки у них закриті, дихають глибоко, рівно, спокійно.

Але ось: «Дзинь», - виглянув перший промінчик сонечка. Погладив по голівці квіточку - Лєну, квіточку-Катю ... (Гладить).

Квіточки відкрили спочатку одне око, потім другий, подивилися очима вниз, вліво, вправо, вгору. Зажмурилися від яскравого сонечка.

Відкрили очі широко і посміхнулися.

Як раді квіточки сонечку!

Задзвеніли дзвіночки: «Дінь-дінь-дінь».

Їм відповіли ромашки: «Тік-так, тік-так» ... Стали квіточки вмиватися росою: щічки, вічка, плічка, спинку.

Ось які чисті і свіжі!

Подивилися один на одного і всі разом сказали: «Здрастуй, день»

«Їжачки»

Уявіть, що ви в лісі. Я - мама-їжачиха, а ви - мої маленькі їжачки. Ви спите, зігнувшись у клубочок, заховавши носик в лапки.

Раптом з-за високих дерев з'явився теплий промінчик сонечка, пригрів вас. Ви відкрили свої чорні, як намистинки, очки. Подивилися вліво, потім вправо на пелюстки ромашку, потім вниз на зелену травичку, нарешті, вгору на пташку, яка щосили вже співала пісеньку ... Ви вийняли свій носик-під лапки і стали принюхуватися і пихкати.

Потім розгорнулися зовсім і потягнулися.

Вмилися росою, попили з маленького зеленого листочка.

Яка прохолодна, чиста вода! Їжачки навіть облизнулися.

Подивилися в калюжку. Побачили, що їх колючки сплутались і почали розчісуватися.

А ось мама-їжачиха з смачним сніданком. Їжачки зраділи. Підбігли до матусі, обняли її. Як добре, що на світі є мама!

«Берізка»

Нарешті, після довгої холодної зими настала тепла весна.

Берізки розправили свої ніжні листочки, протягнули свої тонкі гілочки до сонечка і відчули на них довгоочікуване тепло.

Посміхнулися берізки сонечку.

Раптом прилетів пустотливий вітерець і запропонував берізок пограти. Здивувалися берізки, але погодилися.

Закачали берізки своїми тонкими гілочками, спочатку зовсім тихо, потім все сильніше і сильніше. Кожен листочок-пальчик привітався зі своїм сусідом.

Але пустун-вітер приніс із собою хмарку, яка закрила сонечко. Засмутилися берізки. Обняли себе гілочками, щоб зігрітися.

А тут ще дощ закапав, намокли берізки до останньої нитки. Повисли гілки, як батоги.

Злякався вітер, що берізки можуть захворіти. Розігнав хмари.

Виглянуло сонечко, і берізки радісно зітхнули.

«Сонце»

Кожен день сходить сонце, щоб обігріти всю землю. Всі раді сонечку! Але поки воно спить. Ніч добігає кінця. Сторож-місяць пішов відпочивати і по дорозі постукав до сонечка, щоб воно прокидалося.

А сонечко солодко спить.

Почуло воно, що у двері постукали. Відкрило свої очі, а на вулиці темно. Не хочеться вставати.

Сонечко позіхнув і знову міцно закрив свої очі.

Але час не чекає. Треба будити Землю. Сонечко потягнулося і встало з ліжка.

Умив оченята, ротик, щічки.

Взяло гребінець і розчесав свої золоті промінчики.

Промінчики розпрямилися, яскраво засяяли. Сонечко розправило своє платтячко і вийшло на небо.

Вдихнуло свіже повітря і посміхнулося всім.

«Росинки»

Настав ранок. Сонечко ще дрімало. У лісі всі спали, тільки пташки прокинулися і заспівали: «Чик-чирик».

На травинках прокинулися росинки.

Вони покачалася, кивнули пташкам, потягнулися, заплескали в долоні і сказали всім радісно: «З добрим ранком!»

Разом з усіма росинки розбудили і злу кропиву. Вона виставила свої колючки і обпекла росинки.

Стиснулися росинки від болю, злякалися, притихли.

Але вітерець відкотив росинки від кропиви, і вони впали в будиночок-дзвіночок. Здивувалися росинки, озирнулися і зраділи, що поряд немає злюки-кропиви. Блакитний дзвіночок був дуже красивим. Ось таким (руки, пальці). Дзвіночок захитався і задзвенів: «Дінь-дон, дінь-дон».

Росинки умили дзвіночок, його стеблинка, пелюстки, листочки.

Попрощалися і покотилися далі.

 «З насіння - в дерево»

Ведучий (садівник) пропонує дітям перетворитися в маленьке зморщене насіннячко (стиснутися в грудочку на підлозі, прибрати голову і закрити її руками). Садівник дуже дбайливо ставиться до насіння, поливає їх (гладить по голові і тілу), доглядає. З теплим весняним сонечком насіннячко починає проростати (піднімаються). У нього розкриваються листочки (руки звисають з голови і тягнуться догори), зростає стеблинка (витягується тіло), з'являються гілочки з бутонами (руки в сторони, пальці стиснуті в кулачки). Настає радісний момент, і бутони лопаються (різко розтискаються кулачки), паросток перетворюється в прекрасну сильну квітку. Настає літо, квітка гарнішає, милується собою (оглянути себе), посміхається квітам-сусідам (посмішки сусідам), кланяється їм, злегка доторкається до них своїми пелюстками (кінчиками пальців дотягнутися до сусідів). Але ось подув вітер, настає осінь. Квітка гойдається в різні боки, бореться з негодою (розгойдування руками, головою, всім тілом). Вітер зриває пелюстки і листя (опускаються руки, голова), квітка згинається, хилиться до землі і лягає на неї. Йому сумно. Але ось пішов зимовий сніжок. Квітка знову перетворився на маленьке насіннячко (згорнутися на підлозі). Сніг укутав насіннячко, йому тепло і спокійно. Скоро знову настане весна, і воно оживе.

                                         Гра «Вітерець»

Вихователь пропонує уявити дітям, що вони перебувають у лісі, та, слухаючи вірш, виконувати відповідні рухи.

                                      Вітер навкруги гуляє,

                                      Моє деревце хитає.

                                      Угору тягнуся,

                                      Тому не піддаюся.

                                      Вітерець все тихше, тихше

                                      Мої віти не колиш                                

Гра «Я малюю зайчика»

Ця гра проводиться в парі. Одна дитина спочатку уявляє себе художником, а друга – мольбертом (дошкою для малювання). За мольбертом служитиме спина товариша, а вказівний пальчик «художника» буде пензликом. Пензлик – не гострий олівець, треба вести ним по спині м’яко, спокійно.

                            Я малюю зайчика для вас – раз.

                            Це у нього, бачите, голова – два.

                            Це у нього вушка догори – три.

                            Це оченята весело горять – п’ять.

                            Ротик, зубки – хай морквинку їсть – шість.

                            Шубка тепла, хутряна на нім – сім.

                            Ніжки довгі, щоб гасав він лісом – вісім.

                            Ще довкола посаджу дерева – дев’ять.

                            І хай сонце сяє в піднебессі – десять.

Потім діти міняються ролями.

- Чи сподобалось вам бути зайчиком? А художником? (Відповіді дітей.)

                   Гра « Відтаювання – заморожування»

- Розійдіться рівномірно по кімнаті. Уявіть, що все тіло у вас крижане. Музика, яку я зараз увімкну, буде повільно розморожувати його. Тими частинами тіла, що розтанули, ви можете рухати під музику. Усі інші частини повинні залишитися нерухомими.

Уявіть, що ваші пальці відтанули і ворушаться. Зараз ви можете поворухнути і долоньками… Тепер ви можете ворушити пальцями, долонями і руками до ліктів…Ось ви можете рухати всією рукою від пальців до плеча…

Вихователь  продовжує гру в такий спосіб. А потім можна запропонувати навпаки – «заморожувати» окремі частини тіла.

-  А тепер добре струсніть руками і ногами.

-  Що вам сподобалося більше: крижаніти чи танути?

-  В яку пору можна сильніше замерзнути? (Відповіді дітей.)                               

    Гра «Пройди у двері»

Якщо дозволяє приміщення, слід використовувати один обруч на двох дітей. Якщо приміщення маленьке, обруч дати на групу з чотирьох-п’яти дітей.

-  Знайдіть собі пару. Кожній парі я дам обруч. Один із вас повинен міцно тримати обруч, притиснувши до долівки, так, щоб інший міг проходити через нього, як через двері. Ви проходитиме через ці двері різними способами. Спочатку пройдіть  звичайно. Це просто. А тепер спробуйте задом. А тепер боком… Покажіть мені, як спочатку через двері проходить ваша рука. А чи зможете ви пройти ліктем уперед? А тепер поміняйтеся місцями. Хай ваш напарник називає ту частину тіла, з якої ви повинні починати рух через двері.

Чим служив у грі обруч? А де розташовані двері? (Відповідні дітей.)

                            Гра «Зачарована професія»

Усі стають у коло. Вихователь за допомогою рухів показує якусь роботу. Усі повторюють за ним, а потім відгадують «зачаровану» професію. Після чого ведучим стає хтось інший.                              

Гра «Каструльки»

- Уявіть, що ви – каструльки, охайні, маленькі. Усі каструльки поставили на велику плитку в коло. Вдихаємо повітря через ніс, відчуйте, як розширюються ваші груди – це каструльки  наповнюються водою. А тепер повільно видихніть через рот – це вода закипіла і трішки відкрила кришечку на каструлі. Ваше завдання – зробити так, щоб каструльки одночасно наповнювалися водою, а потім одночасно пара виходила з-під кришки.                        

Гра «Калачики»

Вихователь пропонує діям сісти в коло.

-  Зараз ми будемо пекти калачі. Уявіть, що перед вами в центрі стоїть велика миска. Спочатку візьмемо великий мішок борошна, насипимо борошна в миску. Додамо  яйця, дріжджі, молоко, масло і трішки солі. Тепер будемо місити тісто, доки наші руки не втомляться.

-  Далі ви перетворитеся в незвичайні калачики. Переплетіть руки, ноги, зігніть шию і тулуб так, щоб вони щільно торкалися одне одного і не розвалилися, доки ви будете випікатися в печі.

Я ходитиму по кімнаті й щоб перевірити, чи добре пропеклися калачі, тягнутиму вас за руки і ноги. Якщо я зможу розігнути або розтягнути який-небудь калач, це значить, він ще не пропікся. А якщо, незважаючи на всі мої зусилля, у мене нічого не вийде, це означає, що такі калачі добре пропеклися.

    Гра «Розмова без слів»

Вихователь пропонує кожній дитині знайти собі пару й сісти на килимок.

-  Цікаво, чи можете ви спілкуватися без слів, тільки за допомогою свого тіла?

-  Я увімкну музику, яку ви ще не чули. Доки вона звучатиме, ви зможете розмовляти одне з одним. Але розмовляти будете різними частинами вашого тіла: плечима, ліктями, пальцями, колінами тощо.

-  Торкайтеся одне одного дуже ніжно й обережно та уважно слухайте своїм тілом, що вам скаже ваш партнер. Ви будете здивовані, як добре можна розуміти одне одного без слів. Вихователь задає тему першої бесіди і слідкує за тим, щоб показ був зрозумілим для товариша.

Гра «Слухай оплески»

Вихователь пропонує дітям показати за допомогою жестів: вітер, дощ. Після чого домовитися, що на один оплеск вони показують вітер, на два – дощ, на три – стають у коло. Гру можна повторити три-чотири рази  і змінити образи на інші.

                                Гра «Пташенята в яйці»

Вихователь пропонує грати парами. Один партнер присідає, притискує голову до колін. Він – пташеня, яке перебуває у своєму яйці. Вихователь коментує:

-  Стало наше пташеня швидко рости, ось уже йому тісно в яйці. Він рухає плечима, ніби просить: «Пустіть мене». До «пташеняти» підходить другий партнер, який грає роль мами-пташки. Вона допомагає «пташеняті» вийти з яйця, розбивши його. «Пташеня» вилізає, тріпоче руками і ногами. «Мама» радіє йому. Потім «пташеня» засинає, а «матуся» пестить його, промовляючи: «Який гарний малюк. Яке чудове пташеня».

-   Далі вихователь пропонує помінятися ролями.

                                      Гра «Свічечка»

-  Подивіться, як горить свічечка. Вдивіться у полум’я. Що вам воно нагадує?(Відповіді дітей.) Погляньте, полум’я коливається, коли рух повітря сильний. І горить рівно, якщо повітря спокійне.

Уявіть, що ви – свічечеки. Ваші руки – язики полум’я. На вогник нічого не впливає. Покажіть, як «горить» свічечка. Подув легенький вітерець. Язики полум’я почали ледь помітно колихатися. Вітер стає все сильнішим і сильнішим. Язики полум’я заплутались: то вперед нахиляться, то вліво, то вправо. Аж ось вітер загасив свічку.

-   Що ви відчували, коли були свічечкою?(Відповіді дітей.)

КОНСУЛЬТАЦІЯ

для вихователів

  Здоров’язбережувальні технології

як засіб покращення показників

всебічного розвитку дитини.

Психогімнастика

Душа дитини в період дошкільного віку найчутливіша і найвразливіша, тому в цей час найбільше треба плекати її, пильнувати, щоб серце, воля і розум розвивалися гармонійно.

         Емоції є індикатором стану і настрою дитини, її ставлення до навколишнього світу та самої себе, а також – самі істотно впливають на поведінку, розумову і рухову діяльність. Чим менша дитина, тим більше вона перебуває в полоні емоцій. Їй важко управляти своїми почуттями, діями, вона схильна до імпульсивної поведінки.

Організовуючи життєдіяльність дитини в дошкільному закладі, ми створюємо умови для попередження дискомфорту та проявів її нервозності, виявляємо причини емоційних переживань, тривоги, підбираємо адекватні засоби впливу.

 Емоційний дискомфорт зумовлює певні типи поведінки дошкільнят:

* діти неврівноважені, збудливі, імпульсивні, запальні ( прикрі емоції часто дезорганізовують їхню діяльність. За конфліктних ситуацій з однолітками спостерігаються бурхливі афективні прояви: голосний плач, некеровані рухи, спалахи гніву. Негативні емоції зазвичай призводять до сварок з іншими дітьми.)

* діти, схильні до усамітнення, скуті (певна закомплексованість зумовлює занижену самооцінку, уникнення близьких контактів, уповільнену адаптацію до дитячого колективу. Емоційний дискомфорт у цих дітей викликаний невпевненістю в собі, небажанням відвідувати дитсадок).

* діти, які мають різні страхи (надмірна лякливість породжує сталу тривожність. Тут слід вирізняти нормальні прояви страху як природної ознаки емоційного зрушення. Страх – завжди кепський помічник: він заважає правильно оцінити ситуацію, допомогти товаришеві в грі або в реальній потребі).

   В дошкільному віці емоційна сфера дитини не стабільна. У цей період діти саме починають диференціювати різні емоційні прояви та вчаться керувати власними емоціями. У цьому їм допомагають психогімнастичні вправи, ігри, етюди, як методи нетрадиційного оздоровлення.

Психогімнастика  для дітей представляє собою спецкурс занять, спрямований на розвиток і корекцію пізнавальної та емоційно-особистісної сфери.

Головною метою психогимнастики можна назвати збереження дитячого психічного здоров'я, а також запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.  Психогімнастика для дітей заснована на застосуванні психотерапевтичних та психолого-педагогічних методиках.

Психогімнастика дозволяє коректувати поведінку дитини і знімати емоційну напругу. У ній використовуються корисні ігри для дітей, що дозволяють зняти тривожність, агресію, напругу, вчать саморегуляції і багато чому іншому.

Для нормального розвитку дошкільнят психогімнастика повинна бути частиною їхнього дитинства.

Завдання психогимнастики

Якщо говорити узагальнено, то психогімнастика для малюків дозволяє вирішувати наступні завдання:

• діти набувають навички ауторелаксации;

• навчаються техніки виразних рухів;

• тренують психомоторні функції;

• виховують в собі вищі емоції і почуття;

• коригують свою поведінку за допомогою рольових ігор;

• позбавляються від емоційної напруги;

• вчаться розпізнавати емоції і керувати ними.

Спеціальний курс психогимнастики використовується зазвичай у випадках, якщо у дитини виявлені порушення психомоторики або емоційної сфери, коли малюк страждає від дитячих страхів, має важкий характер.

Дана методика дозволяє дитині усвідомити, що його поведінку, думки і почуття взаємопов'язані, а всі проблеми з'являються не з-за конкретної ситуації, а з-за певного ставлення до неї. Дитина вивчає емоції та освоює науку оволодіння ними.

   Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. Оволодіння виразними рухами, що закріпилися у процесі еволюції за будь-якими відчуттями і станами людини, дає змогу малюкам не тільки більш адекватно спілкуватися, тонше розуміти почуття інших, а й створює умови для формування їхньої власної емоційної сфери: виховання емоцій та вищих почуттів. Уже в чоритирічних дітей моторика обличчя досить розвинена. Навіть трирічні малюки розуміють значення жестів і вміють жестикулювати. Більшість трирічних дошкільнят легко імітують голос злого вовка або зайчика-боягузика. П’ятирічні діти можуть набрати умовні пози, коли їх просять зобразити, ніби їм холодно або у них болить живіт.

    Відставання розвитку виразної моторики нерідко зустрічається у психологічно неблагополучних дітей. Малюки з бідною експресією не повністю розуміють значення слів, звернених до них, невірно оцінюють ставлення людей до себе, що в свою чергу може спричиняти розвиток у них астенічних рис характеру.

      Психологічні вправи корисні не тільки емоційно загальмованим дошкільнятам, а й малюкам з добре розвиненою експресією, а також надто чутливим та реактивним. Це зумовлено тим, що вплив психогімнастики на емоційно особистісну сферу дитини забезпечується цілим рядом як формуючих, так і корекційних механізмів. На заняттях по психогімнастиці всі діти успішні: правильно все, що вони роблять, розігрують той чи інший образ, при цьому кожен робить по-своєму, як вміє. Але у всіх виникають м’язеві та емоційні відчуття, кожен може вловити і навчитися їх довільно регулювати.

Розглянемо деякі з провідних механізмів впливу психогімнастики на психіку дитини.

1. У процесі оволодіння технікою виразних рухів дитина вчиться розпізнавати відповідні почуття і емоційні стани оточуючих, називати їх словами й адекватно реагувати на них. Розвиток емоційного словника, вміння усвідомити і висловити свої переживання запобігає виникненню у малюка емоційних проблем, нервового напруження.

2. У спеціальних етюдах та іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку, а також оволодівають марним компонентом відповідних психічних станів (увага, зосередженість, розслабленість, гнів, страх) Можливість, граючи, уявно пережити зосередженість або страх робить ці стани більш контрольованими, більш залежними від воді дитини.

3. Один з провідних механізмів впливу психогімнастики на розвиток емоційно-особистісної сфери дошкільників ґрунтується на психотерапевтичній роді гри та мистецтва. Дітей спонукають до відображення своїх емоційних переживань у розповідях, малюнках, інсценівках. Зображаючи уявні небезпечності і переживаючи перебільшені страхи, через пересичення звільняються від психотравмуючої дії емоційних переживань. Цей механізм психокорекції поширюється н тільки на страхи, а і на гнів, агресивність, гидливість, ревнощі т ін.

4. У вихованні вищих моральних почуттів велике значення має механізм “вживання в образ”. Це, з одного боку, можливість побути в ролі тих істот, що лякають малюка, а також тих людей, з якими він спілкується. Таким чином дитина відходить від егоцентричної позиції у сприйманні ситуації. З іншого боку, виконуючи роль позитивного героя, який не злякався, виявив турботу, надав допомогу іншим, малюк одержує позитивний зворотний зв’язок: йому дякують, його хвалять, ним пишаються. Переживання радості з приводу того, “який я хороший”, “як я добре вчинив”, змінює самооцінку малюка і значно краще впливає на його поведінку, ніж докори і повчання.

          В сюжет кожного заняття обов’язково включають 2-3 вправи на емоції і емоційний контакт. Ці вправи спрямовані на розвиток у дітей здібностей розуміти, усвідомлювати свої і чужі емоції, правильно їх висловлювати і повноцінно переживати, кінцевою метою є саме оволодіння навиками керування своєю емоційною сферою.

         Ігровий психогімнастичний зміст вправ не випадковий, він повинен відображати процес оволодіння навиками контролю рухової та емоційної сфери, повинно  бути придумане так, щоб виконувати наступні завдання:

·        дати дитині можливість відчути різноманітні м’язові відчуття – шляхом наслідувального повторення рухів та дій Ведучого;

·        тренувати дитину спрямовувати і затримувати увагу на своїх відчуттях, вчити розрізняти і порівнювати їх;

·        тренувати дитину визначати характер фізичних рухів, які супроводжуються різними м’язовими відчуттями;

·        тренувати дитину міняти характер своїх рухів, опираючись на контроль м’язових відчуттів і роботу уяви і почуттів.

Психогімнастика в ДНЗ

Позбутися страхів, навчитися спілкуватися з однолітками, стати сміливим, впевненим у собі, чесним допомагають спеціальні вправи, що входять зазвичай курс психогимнастики в дитячому саду.

Заняття умовно поділяються на фази: вивчення елементів рухів, використання їх у грі, розслаблення.

Ефективність вправ значно зросте, якщо будуть використані музика для психогимнастики, настроює малюків на гру, етюди, малювання і театралізовані елементи.

У дитячих садках психогімнастика використовується у вигляді активних рольових ігор. Наприклад, малюкам пропонується примірити на себе роль якоїсь тварини. Дитина повинна без слів продемонструвати іншим дошкільнятам особливості поведінки цієї тварини. Дошкільнята із задоволенням уявляють себе зайчиками, які безтурботно стрибають під музику. Але коли вона зупиняється, всі діти повинні прийняти певну позу, про яку домовлялися перед початком гри. Це тренує пам'ять, координацію рухів. На розвиток самоконтролю розрахована і гра «Совонька». По команді «день!» всі діти, крім одного, який грає роль сови, активно бігають по кімнаті. Коли звучить слово «ніч!», всі повинні завмерти, інакше сова наздожене того, хто продовжив рух.

Якщо розділити малюків попарно, то можна пограти в гру «Тінь». Один дитина йде попереду, а другий - позаду, немов тінь першого, і повторювати всі його рухи.

Граючи з дітьми в різні ігри, моделюючи ситуації, «опрацьовуючи» емоції і почуття, вихователі вчать їх не боятися навколишнього світу, бути готовими до всього, що чекає їх за межами власних квартир і стін саду. Дошкільнята вчаться керувати собою, контролювати свою поведінку і знають, чого чекати від інших. Це стосується і відносин у родині, адже не секрет, що саме взаємини мам і тат в майбутньому стануть прикладом для дитини. Позитивним або негативним - інше питання.

  Психогімнастика (ІІ молодша группа)

                 Гра «Сонячний зайчик»

Вихователь пропонує дітям проводити гру, сидячи на килимку.

• До нас у гості завітав сонячний зайчик. Він хоче пограти з вами. Зайчик бешкетник і непосида. Я розповідатиму, що він робить, а ви показуватимете.
• Сонячний зайчик заглянув вам в очі, заплющте їх. Зайчик побіг далі по обличчю, ніжно погладив його долоньками:чоло, ротик, щічки, підборіддя. Погладьте зайчика обережно, щоб не злякати. Ось він перебрався на шию, руки, животик, ніжки…Подружився з ним.   

Гра «Роби, як я»

Вихователь  пропонує  дітям розміститися так, щоб кожен міг його бачити й стояти досить вільно. Вихователь також супроводжує свої рухи запитанням: «А ви так можете?» - і витримує паузу, щоб діти змогли запам’ятати рух і відтворити його.

• Я виконуватиму рухи, ви уважно стежте. Я хочу, щоб ви встигали їх повторювати за мною:
• руки підняти вгору;
• руки на поясі;
• руками закрити очі;
• руками доторкнутися до вух;
• руки покласти на коліна;
• правою рукою доторкнутися до носа;
• лівою рукою закрити рот і т.п.

Коли діти засвоять гру, можна ввести нові рухи.

Гра «Осінь»

Вихователь пропонує дітям послухати вірш, а також імітувати рухами те, про що йде мова.

Настала осінь. Холодом

                                      Повіяло навкруг.

                                      Все більш беруться золотом

                                      Зелений ліс та луг.                                                        

                                      Від вітру  коливаються

                                      Пожовклі дерева,

                                      А листя з них зривається

                                      І пісеньку співає.

        Гра «Город»

Вихователь пропонує під час гри імітувати дії, про які йде мова:

Діти, уявімо, що всі ви – овочі на грядках. Як починають рости овочі?Світить ласкаве сонечко, пригріває землю. Насіннячко, що посадили в землю, полили. І ось, спочатку виросло стебло, потім потягнулося до сонечка листя.

Подув вітерець: [ш-ш-ш]. Стебло нахилилося то в один бік, то в інший.

Сонечко пригріває все дужче й дужче. Дозрівають овочі, повертаються різними боками до промінців сонця.

Але ось на небі з’являються хмари, упали перші краплі дощу. Раді овочі дощику, підставляють боки крапелькам і червоний помідорчик, і зелений огірочок.

Хмаринки розсіялися, скінчився дощик. Стікають останні крапельки з овочів.

Вмиті та свіжі сидять вони на грядці й посміхаються сонечку.

       Гра «Збираємо  яблука»

Вихователь пропонує дітям стати  в ряд і тримає на певній висоті м’яч.

         Уявіть собі, що ви в садку, де багато яблунь. Покажіть, як ви можете потягнутися вгору до гілочки, на якій висить стигле яблуко.

         Вихователь підходить до кожної дитини, піднімає м’яч на певну висоту, щоб дитина, як слід, потягнулася.

• Потягніться спочатку правою рукою, потім лівою, торкніться яблука обома руками… Розійдіться по групі й уявіть, що ви стоїте під деревом, де висить багато яблук. Одні вже стиглі, інші ще тільки починають достигати. Зараз ви почнете збирати яблука: то однією, то другою рпукою. А якщо яблуко міцно тримається – то обома. Яблука ростуть високо, вам треба дуже добре потягнутися за ними. Складати яблука ви будете в кошик, що стоїть у вас під ногами.

         Гра «Мишенята на прогулянці»

Вихователь говорить:

                                      Добрий день, мої малята,

                                      І дівчата, і хлоп’ята.

                                      Дружно всі гуртом ставайте,

                                      Гру веселу починайте.

Вихователь розповідає і разом з дітьми відтворює дії відповідно до тексту.

• Діти, сядьте всі разом кружечком. Уявіть, що цей маленький м’ячик – мишеня. Воно живе зі своїми братами, сестрами й батьками в гарній затишній мишачій норі на краю поля. Одного разу мишеняті захотілося втекти  з дому й самому  пережити різні пригоди: «Привіт, мишеня, що тобі хочеться робити сьогодні зранку?»
• Мишеня хоче прогулятися нашим кружечком. Воно хоче пройтися повільно, не поспішаючи. Давайте виконаємо бажання мишеняти й повільно передамо м’яч кружком. Коли я скажу «Стоп!», зупиніть мишеня. Той, у кого воно опиниться в руках, розповість нам, що мишеня зараз робитиме.

Прогулянка починається… Стоп… Скажи, що зараз робитиме мишеня?

• Я думаю, мишенятко хоче бігти швидше.
• Перевірте, чи зможе мишеня бігти кружком швидше. Стоп…Скажи-но, що зараз робить мишенятко?..
• О, мишеня дуже злякалося кішки й повернуло в інший бік.

Наприкінці гри «мишеня» має повернутися до себе додому, діти сповільнюють хід м’яча, вихователь бере його до рук і завершує історію щасливим кінцем.

Гра «Зайчата й лисиця»

Вихователь каже:

• Уявіть собі, що ви – маленькі зайчата, які вийшли погратися на сонячній галявинці. Зайчата швидкі, веселі, граються на сонечку, стрибають. Покажіть, як вони веселяться.

Раптом…з’являється лисиця. Усі зайчата завмерли.

Хто поворухнувся, того лисиця знайде. Стоять зайчата смирно, причаїлися, мочать, від лисиці ховаються. Молодці! Нікого лисиця не знайшла.

      Гра «Чарівні перетворення»

Вихователь говорить:

• Кругом себе поверніться, в кошенятка (гусенятка, цапенятка тощо) оберніться!
• Зобразіть ласкаве кошеня, що просить молочка в господарки.
• Покажіть каченят, що йдуть до ставка.
• Зобразіть сердите цапеня, що трясе головою.
• Покажіть гордого півня, що махає крильцями  й співає свою пісню й т.п.

Сніжинка

Подув вітерець. Діти–сніжинки кружляють під жваву музику.

Та ось вітерець затихає, музика уповільнюється, сніжинки ледве рухаються і нарешті лягають на землю (діти присідають, опускають руки,схиляють голову, ніби заснули) Все тихо.

Смачні цукерки

         У одного із дітей у руках уявна коробка з цукерками. Він пригощає по черзі дітей.Малята беруть по одній цукерці, дякують господарю, потім розгортають цукерку і беруть її в рот. По виразу їхніх облич одразу видно, що частування смачне.

Міміка: жувальні рухи,посмішка, вираз насолоди, задоволення.

Зайчики

Інсценізація вірша М. Познавської "Зайчики ".

В лісі сніг. У лісі звірі.

Ось зайчатка скачуть сірі.

Сірі їстонькі хотять,

Сірі з голоду тремтять.

Бідні зайчики голодні.

Ще й не снідали сьогодні.

Виразні рухи: стрибають, ніби гріються, руками б’ють себе в боки,обіймають за плечі, притискають до живота.

Міміка : лоб зморщений, брови зведені, губи з легка надуті, кутки губ опущені.

Сердитий дідусь

До дідуся в село приїхав Петрик і одразу пішов гуляти . Дідусь розсердився, що Петрик вийшов за хвіртку. А якщо з лісу вибіжить вовк ? Що станеться з онуком.  Міміка:насуплені брови, стиснуті губи.

Чарівна пір’їна

Вихователь пропонує дітям зручно сісти в коло на килимку та заплющити очі.

- У мене в руках – чарівна пір’їна, котрою я буду торкатись різних місць вашого тіла. Пір’їна лагідна на дотик тому торкання подарує вам приємні відчуття.

- Діти заплющують очі, вихователь підходить до кожної дитини та торкається якоїсь частини тіла. Не відкриваючи очей, дитина повинна назвати, до чого торкнулася пір’їна, або доторкнутися до цього місця.

- Щойно ви торкалися різних частин свого тіла і називали їх. Подумайте і дайте відповідь:для чого потрібні руки, голова вуха, очі, чим ми, люди, схожі між собою, чим відрізняємося ?

( Відповіді дітей).

Психогімнастика (середня група)

                                     Гра «Доброго ранку»

Вихователь пропонує дітям стати в коло й привітати одне одного.

• Вам треба сказати: «Доброго ранку!» - й назвати ім’я того, до кого ви звертаєтесь.

Діти вітаються по колу, вихователь слідкує за тим, щоб вони дотримувалися правил гри. Проводячи гру вдруге, можна під час привітання посміхатися.

       Гра «Передай настрій»

Вихователь запрошує дітей стати в коло, взятися за руки.

•   Зверніть увагу, чи кожному є місце, чи кожному зручно.

 (Діти дивляться одне на одного, переконуються, що всім вистачило місця і всім зручно. Якщо хтось залишився поза колом, вихователь звертає увагу: «Треба зробити крок назад, щоб коло стало більшим. Тоді всім вистачить місця».)

Вихователь продовжує:

    -  Діти! Як  сяють ваші оченята, мов сонечка. Спробуйте передати свій гарний настрій одне одному. Підніміть праву руку вгору (вихователь оглядає кожну дитину, переконується, що всі підняли праву руку), зігніть її в лікті, покладіть пальчики на праве плече, пальчики спочивають, торкніться ліктем того, хто стоїть праворуч від вас, посміхніться йому.   

     Гра «Чарівник»

«Чарівник» (вихователь) «зачаровує» дітей, і вони починають виконувати його команди. Спочатку «чарівник» дає команди за допомогою слів і одночасно демонструє рухи (говорить: «Підніміть угору ліву руку» - і виконує дію).

         Коли діти усвідомили, що і як треба робити, «чарівник» обмежується лише словами, не виконуючи дію. Наприклад:  «Підніміть праву руку»; «погляньте вгору (вниз)»; «намалюйте правою рукою у повітрі сонечко»тощо.

                                  Гра «Я – листочок»

Вихователь розповідає:

-   Прийшла до нас осінь-чарівниця, торкнулася до кожного з вас чарівною паличкою і перетворила на листочок. Послухайте і покажіть, що з вами відбувається: «Налетів осінній вітер, зірвав з дерева листочки і закружляв їх у таночку… Та ось вітер став стихати, листочки стали кружляти повільніше… Потім тихо-тихо опустилися на землю, нібито килимом її вкрили…і знову вітер сильнішає, знову підіймає листочки угору…Вітер  стихає, листочки на землю лягають».

       А тепер осінь-чарівниця знову перетворила вас на дітей.                  

                      Гра «Танок метеликів»

Вихователь пропонує дітям розійтися по кімнаті.

-    Виберіть хустинку того кольору, який вам подобається. Візьміть її за куточки за плечима: зробіть рухи руками вгору-вниз. Наче крилами за плечима. Погляньте, як «танцює» хустинка в повітрі, а зараз уявіть, що ви «метелики» з яскравими крильцями. Рухайтесь по групі, так щоб ваші «крильця» танцювали.   

     Гра «Смачні ягоди»

Вихователь пропонує дітям уявити себе пасажирами чарівного потяга і рухатися одне за одним.

-   Ваш потяг вирушив у подорож, ось він зупинився на чудовій галявині, де багато смачних суниць. Але щоб знайти кожну ягідку, треба низенько вклонитися, заглянути під кожен листочок; ступати обережно, щоб не розтоптати ягоди.

(Діти розходяться по груповій кімнаті й «збирають» ягоди в долоньку, а потім «висипають» у козуб.)                          

                       Гра  «Привітаємося з сонечком»

Вихователь починає розмову з дітьми.

-     Діти, як добре, коли у віконечко заглядає сонечко! Давайте запросимо його до себе в гості.

Сонечко, сонечко!

Заглянь у віконечко.

Ждуть тебе малята,

Хочуть привітати.

-    Діти, а що є у сонечка? (Промінчики.)Привітаймося з кожним сонячним промінчиком. Простягніть руки вперед і уявіть собі, що ви стиснули в долоньках промінчик. Сонячні промінчики торкнулися ваших рученят і перетворили вас у маленькі сонечка…Ви – сонечка, ви прокидаєтеся, вмиваєтеся, розчісуєте свої промені, даруєте тепло навкруги, посміхаєтеся від щастя, що всіх зігріваєте.      

   Гра «Котиться м’яч»

Вихователь починає гру:

• Діти станьте в коло і візьміть одне одного за руки. Вивчимо віршик про нашу групу.

Ми стаємо всі до кола –

Я і ти. Ти і я.

Не сумуємо ніколи.

Разом ми – одна сім’я.

Вихователь продовжує:

-      А тепер також по колу сядьте тісніше на підлогу. Ми  зіграємо в гру з м’ячем. Я котитему м’яч  тому, хто сидить навпроти мене. Ця дитина міцно тримає м’яч обома руками, а ми всі  називаємо ім’я того, у кого м’яч, і продовжуємо: «…в нашій групі.» Після цього той, чиє ім’я назвали, котить м’яч комусь іншому, а той у свою чергу тримає м’яч доти, доки не почує своє ім’я.

(Діти можуть отримувати м’яч по декілька разів. Важливо нікого не пропустити. Вірш читайте кожного разу, коли стаєте до кола.)

                                      Гра «Котик спить»

Вихователь пропонує дітям зручно влаштуватися на килимку та за його словами показати дії маленького кошеняти, про які йтиметься у віршику.

                                      Захотілося котику спати,

                                      Котик лапками тре оченята.

- Зачекай, мій котику, трішки,

Постелю я для тебе тут ліжко.

Та сміливий мисливець завзятий

Вже не може на лапках стояти.

Він  тихенько упав на підлогу,

Довго спатиме біля порога.

- Не турбуйте мого кошеняти,

Він набігався, мабуть, багато.

Подивився на мене коточок

Та й згорнувся в маленький клубочок.                                 

                                 Гра «Маленькі деревця»

Вихователь пропонує дітям подорож до лісу, де кожен зможе перетворитися на маленьке дерево.

• Візьміть, будь ласка, по дві хустинки того кольору, який вам подобається. Уявіть, що ви – дерева: ваші ноги – це коріння, які глибоко входять в землю, ваше тіло – стовбур, руки – гілочки, хустиночки – листя. Підніміть руки вгору – ось і маленькі деревця.

Далі вихователь може використовувати музику, а діти виконують рухи за його словами.

- Маленькі деревця дуже хочуть вирости і стати високими та стрункими. Тому вони всіма своїми гілочками та листочками тягнуться до сонечка. (Діти виконують дію.)

- Ось прилетів веселий вітерець, і дерева почали гратися з ним. Вони нахилялися то вліво, то вправо, то знову вирівнювалися. Коли вітерець посилювався, їхні гілочки схилялися аж до землі – і знов вирівнювалися.

- Цю вправу слід виконати один раз, не більше. Опісля вихователь дає дітям змогу постояти, опустити «гілочки» та повільно порухатися.

                                      Гра «Ясне сонечко»

Вихователь пропонує дітям стати в коло.

                                      Встало вранці ясне сонце,

                                      Зазирнуло у віконце.

                                      Ми до нього потяглися,

                                      За промінчики взялися.

Уявімо собі, як промінчики через наші ручки зігрівають нас, нашу голову, плечі, ніжки. Коли повністю зігріємося, промінчики відпустимо.

                   Гра «Пташка»

Вихователь пропонує дітям перетворитися на пташок та виконати дії за словами віршика.

                                      Птахи крильця розправляють,

                                      Їх до сонця піднімають.

                                      Можна весело літати

                                      І комашок поганяти.

                                      На галявину злетілись,

                                      Там зернят пташки наїлись.

                                      Потім знову полетіли

                                      Та й біля гніздечка сіли.                                   

                                        Гра «Сніжинки»

- Уявіть собі сніжинку. Чим вона відрізняється від краплинки дощу? (Відповіді дітей.)

- Покажіть, як краплинка падає з неба на землю. Який звук ми чуємо?(Вихователь може самостійно розповісти, чим сніжинка відрізняється від дощової краплинки.)

- А коли падає сніжинка, ми чуємо такий звук?

- Спробуйте перетворитися на сніжинок. Уявіть, як легкий вітерець грає з вами, ви кружляєте й тихенько лягаєте на землю                            

                                       Гра «Повтори»

Вихователь говорить:

• Діти, до вас завітав ведмедик. Він хоче навчити вас гри «Повтори».

Вихователь, тримаючи іграшку свого ведмедика, імітує його рухи. Діти повинні повторити їх.

• Як ходить ведмідь?
• Як бігає ведмідь?
• Як він бурчить?
• Як радіє?
• Як сумує?
• Як шукає мед?
• Як спить узимку?

Діти імітують усі ці рухи.                                    

                                 Гра «Послухайте тишу»

Вихователь пропонує дітям стати в пари і рухатись по груповій кімнаті під музику. Коли музика стихає, діти зупиняються й слухають тишу. Вихователь тихим голосом дає дітям команду: підняти праву руку; підняти праву ногу; заплющити очі тощо. Діти виконують завдання так, щоб не сполохнути тишу.                                     

                               Гра «Хай завжди буде…»

Вихователь розповідає дітям про те, як один хлопчик придумав такі слова: «Хай завжди буде сонце, хай завжди буде небо, хай завжди буде мама, хай завжди буду я!» - та пропонує придумати кожному своє «Хай завжди буде…», а кожен по черзі говорить своє бажання.

                                 Гра «Я – зайченятко»

Вихователь пропонує дітям знайти зручне місце й послухати розповідь про зайченятка.

-    Уявіть, що кожен з вас – зайченятко. Покажіть за допомогою рухів, що робить зайченя. «Тихо в лісі. Зашелестів сухий бур’ян. До молодої  дикої грушки стрибнуло зайченя. Погризло трохи кори.  Потім вирило ямку і лягло спочивати. Зайченя лежало і мріяло…» Спробуйте розказати, про що  мріяло зайченя. (Відповіді дітей.)

  Гра «Сонце, пісок і море»

Вихователь пропонує дітям повторювати ті рухи і дії, про які він буде говорити.

-   Уявіть, що ви на морі. Ви йдете по березі, камінці колють ніжки, ви намагаєтесь стати там, де камінці гладенькі; далі йдете на пальчиках, знаходите оченятами місце, де камінців немає…Ой! А тут пісок гарячий!..Ось і вода. Похлюпайте ніжками, підставте обличчя сонечку. Гаряче! Ховайтесь під грибочок. Давайте під грибочком помалюємо.

Розділіться на пари і сядьте на підлогу один за одним. Уявіть, що в одного з вас є крейда для малювання. Один із вас малюватиме 

Вихователь пропонує дітям помінятися ролями.

            Гра «Дружба починається з посмішки»

Вихователь разом з дітьми стає в коло.

• Давайте подаруємо одне одному посмішку. А щоб кожному стало ще  приємніше, скажемо сусідові лагідні слова

Гра «Я – пташка»

Вихователь пропонує дітям уявити, що всі вони – птахи і мають виконувати ті рухи і дії, про які  йдеться.

Я - пташка! Я – маленька пташка. Я розправляю крильця і лечу. Мені подобається кружляти в повітрі. Скінчилася зима,я радію сонечку, простягаю до нього свої крильця і співаю веселу пісню. Мені добре! Мені весело, бо я не одна. Навколо багато друзів-пташок. Ми посміхаємося одна одній, граємо, танцюємо у веселому хороводі.

                            Гра «Лисеня шукає маму»

Вихователь пропонує дітям уявити, що вони – маленькі лисенята, які загралися й загубили маму. Діти уважно слухають текст і за допомогою рухів, жестів, міміки показують відчуття маленького лисеняти.

-  Бавилося маленьке лисеня під теплими промінчиками сонечка…Аж  раптом помітило, що поруч немає мами… Озирнулось, стало на ніжки, потягнулося, але нікого не побачило…Кликало маму, плакало…Потім вирішило її шукати. Маленьке лисеня йшло по вузенькій стежці, заглядало під кущі, гукало маму…І нарешті на великій галявині лисеня побачило її. Воно дуже зраділо…стрибало…танцював

Гра «Квіти прокидаються»

Вихователь пропонує дітям згадати квіти, які вони знають, і уявити собі, що всі дітлахи – маленькі квіточки. Після чого вихователь пропонує дітям виконати дії за словами вірша.

                                      Прокидаються квіти,

                                      Розкривають пелюстки.

                                     Вітерець дихнув легенько,

                                      Пелюстки хитнув тихенько.

                                      Сутеніє, і квітки

                                      Закривають пелюстки.

                                      Тихо засинають,

                                      Голівками кивають.

                                           Гра «День – ніч»

Вихователь  пропонує дітям перетворитися в будь-яку рослину. Коли вихователь промовляє: «Прийшла ніч, рослини закрили своїх пелюстки та заснули»,- діти кладуть руки на коліна та опускають голови. Після слів вихователя: «Прийшов ранок, рослини прокинулися, пелюстки розкрили і потяглися до сонечка», - діти піднімають голови та простягають руки вгору.

                                                 Гра «Дощ»

Вихователь пропонує дітям стати в коло  одне за одним і покласти руки на плечі одне одному.

Повільно починайте рухатися по колу. Уявіть собі, що пішов тихий дощик. Нехай ваші руки стануть маленькими краплинками, їх дуже багато, вони падають з неба: пальчиками ніжно стукайте по плечах того, хто перед вами. Ось дощ стає сильнішим: швидше стукайте пальчиком. Пішла злива: торкаєтеся долонями плеч.(Вихователь слідкує, щоб діти не завдали шкоди одне одному.) Якщо ви прислухаєтесь, то почуєте шум дощу. Дощ стихає – тихенько стукаєте по плечах пальчиками; дощ закінчився –перестаєте стукати. Простягніть ваші руки назустріч сонечку, яке вже виглядає з-за хмар.

Психогімнастика (старша група)

Дитяча гра № 1. Дзеркало

Мета гри: ця гра допомагає дитині відчути себе вільно, розкритися, побачити себе збоку. Підходить для невпевнених у собі, пасивних дітей.

У грі можуть брати участь дві дитини або дитина і дорослий. Один гравець дивиться у «дзеркало» (на свого напарника), яке повторює всі його рухи. По черзі гравці міняються ролями.

Дитяча гра № 2. Сонечко і хмарка

Мета гри: зняти психічне напруження у дитини, навчити дитину регулювати свій емоційний стан.

Сонечко сховалося за хмаринку, стало прохолодно - потрібно згорнутися клубочком, щоб зігрітися, і затримати дихання. А ось сонечко вийшло з-за хмаринки, і стало жарко, розморило на сонечку - розслабляємося під час видиху.

Дитяча гра № 3. Хвилинка баловства

Мета гри: усунення агресії в дитини.

За сигналом дитині (дітям) пропонується побавитися - можна робити все, що дитині хочеться. Він може стрибати, бігати, кричати і т.п. Але по сигналу через 1-3 хвилини дитина повинна перестати бавитися. Домовтеся про стоп-дію другого сигналу заздалегідь.

Ця гра може трансформуватися в годину «можна» - година «тиша». Протягом одні.ї годинт дитині можна все: брати речі тата й мами, голосно грати, співати, кричати. Але протягом наступною годинт (за бажанням батьків, коли вони зможуть відпочити) дитина повинна грати тихо: малювати, ліпити тихесенько і т.п. Ця гра навчить дитину саморегуляції, зніме психоемоційне напруження.

Дитяча гра № 4. Зайчики та слоники

Мета гри: дає можливість дитині відчути себе сильним, сміливим, підвищує самооцінку.

Спочатку запропонуйте дитині бути несміливим зайчиком. Запитаєте, що робить зайчик, коли відчуває небезпеку? Тремтить. Покажіть це. Пригинає вушка, намагається бути менше, стати непомітніше, лапки та хвостик трусяться. Нехай дитина повторює. Попросіть показати, що відчуває зайчик, коли чує кроки людини, що робить при цьому. Скажіть, що тікає. Нехай дитина втече в інший бік кімнати. А що роблять зайчики, коли чують вовка? Нехай тікає в іншу кімнату.

А тепер ми буде слониками. Сильними, сміливими. Покажіть, щоб дитина повторила, як безстрашно, вільно ходять слони. Що слони роблять, коли бачать людину. Бояться? Ні. Вони дружать з людиною і спокійно йдуть далі. Покажіть це разом. Що роблять слони, коли бачать тигра. Не бояться. Показуйте з дитиною сміливого слона.

Після обговоріть з дитиною, ким йому сподобалося бути найбільше.

Дитяча гра № 5. Тренуємо емоції

Мета гри: тренування дитячих емоцій, навчання саморегуляції, зняття напруги.

Просимо дитини насупитися, як:

-Осіння хмаринка;

-Злий чоловік;

-Сердитий дядько.

Просимо посміхнутися, як:

-Буратіно;

-Кіт на сонечку;

-Хитра лисиця;

-Сонечко.

Просимо показати, як злиться (зляться):

-Два барана на містку;

-Дитина, у якої забрали цукерку;

-Людина, яку вдарили.

Просимо показати, як злякався:

-Заєць вовка;

-Малюк, який заблукав у лісі;

-Кошеня, на якого гавкає собака.

Просимо показати, як втомився:

-Тато/мама  після роботи;

-Мураха, який тягнув велику паличку;

-Людина, яка підняла щось важке.

Просимо показати, як виглядає: 

-Турист, який підняв важкий рюкзак;

-Дитина, яка багато допомагала мамі;

-Втомлений воїн після перемоги.

Завершити гру можна мімічним набором посмішок.

«Квітка»

Діти, уявіть собі, що наступило літо, розцвіло безліч квітів на лузі, у лісі, в квітнику. Вони такі гарні, яскраві, різнобарвні! Хочете бути гарною квіткою на лузі? Якою квіткою хоче бути Лєна, Наташа, Коля? ..

Сонечко ще не зійшло, квіточки сплять. Очки у них закриті, дихають глибоко, рівно, спокійно.

Але ось: «Дзинь», - виглянув перший промінчик сонечка. Погладив по голівці квіточку - Лєну, квіточку-Катю ... (Гладить).

Квіточки відкрили спочатку одне око, потім другий, подивилися очима вниз, вліво, вправо, вгору. Зажмурилися від яскравого сонечка.

Відкрили очі широко і посміхнулися.

Як раді квіточки сонечку!

Задзвеніли дзвіночки: «Дінь-дінь-дінь».

Їм відповіли ромашки: «Тік-так, тік-так» ... Стали квіточки вмиватися росою: щічки, вічка, плічка, спинку.

Ось які чисті і свіжі!

Подивилися один на одного і всі разом сказали: «Здрастуй, день»

«Їжачки»

Уявіть, що ви в лісі. Я - мама-їжачиха, а ви - мої маленькі їжачки. Ви спите, зігнувшись у клубочок, заховавши носик в лапки.

Раптом з-за високих дерев з'явився теплий промінчик сонечка, пригрів вас. Ви відкрили свої чорні, як намистинки, очки. Подивилися вліво, потім вправо на пелюстки ромашку, потім вниз на зелену травичку, нарешті, вгору на пташку, яка щосили вже співала пісеньку ... Ви вийняли свій носик-під лапки і стали принюхуватися і пихкати.

Потім розгорнулися зовсім і потягнулися.

Вмилися росою, попили з маленького зеленого листочка.

Яка прохолодна, чиста вода! Їжачки навіть облизнулися.

Подивилися в калюжку. Побачили, що їх колючки сплутались і почали розчісуватися.

А ось мама-їжачиха з смачним сніданком. Їжачки зраділи. Підбігли до матусі, обняли її. Як добре, що на світі є мама!

«Берізка»

Нарешті, після довгої холодної зими настала тепла весна.

Берізки розправили свої ніжні листочки, протягнули свої тонкі гілочки до сонечка і відчули на них довгоочікуване тепло.

Посміхнулися берізки сонечку.

Раптом прилетів пустотливий вітерець і запропонував берізок пограти. Здивувалися берізки, але погодилися.

Закачали берізки своїми тонкими гілочками, спочатку зовсім тихо, потім все сильніше і сильніше. Кожен листочок-пальчик привітався зі своїм сусідом.

Але пустун-вітер приніс із собою хмарку, яка закрила сонечко. Засмутилися берізки. Обняли себе гілочками, щоб зігрітися.

А тут ще дощ закапав, намокли берізки до останньої нитки. Повисли гілки, як батоги.

Злякався вітер, що берізки можуть захворіти. Розігнав хмари.

Виглянуло сонечко, і берізки радісно зітхнули.

«Сонце»

Кожен день сходить сонце, щоб обігріти всю землю. Всі раді сонечку! Але поки воно спить. Ніч добігає кінця. Сторож-місяць пішов відпочивати і по дорозі постукав до сонечка, щоб воно прокидалося.

А сонечко солодко спить.

Почуло воно, що у двері постукали. Відкрило свої очі, а на вулиці темно. Не хочеться вставати.

Сонечко позіхнув і знову міцно закрив свої очі.

Але час не чекає. Треба будити Землю. Сонечко потягнулося і встало з ліжка.

Умив оченята, ротик, щічки.

Взяло гребінець і розчесав свої золоті промінчики.

Промінчики розпрямилися, яскраво засяяли. Сонечко розправило своє платтячко і вийшло на небо.

Вдихнуло свіже повітря і посміхнулося всім.

«Росинки»

Настав ранок. Сонечко ще дрімало. У лісі всі спали, тільки пташки прокинулися і заспівали: «Чик-чирик».

На травинках прокинулися росинки.

Вони покачалася, кивнули пташкам, потягнулися, заплескали в долоні і сказали всім радісно: «З добрим ранком!»

Разом з усіма росинки розбудили і злу кропиву. Вона виставила свої колючки і обпекла росинки.

Стиснулися росинки від болю, злякалися, притихли.

Але вітерець відкотив росинки від кропиви, і вони впали в будиночок-дзвіночок. Здивувалися росинки, озирнулися і зраділи, що поряд немає злюки-кропиви. Блакитний дзвіночок був дуже красивим. Ось таким (руки, пальці). Дзвіночок захитався і задзвенів: «Дінь-дон, дінь-дон».

Росинки умили дзвіночок, його стеблинка, пелюстки, листочки.

Попрощалися і покотилися далі.

 «З насіння - в дерево»

Ведучий (садівник) пропонує дітям перетворитися в маленьке зморщене насіннячко (стиснутися в грудочку на підлозі, прибрати голову і закрити її руками). Садівник дуже дбайливо ставиться до насіння, поливає їх (гладить по голові і тілу), доглядає. З теплим весняним сонечком насіннячко починає проростати (піднімаються). У нього розкриваються листочки (руки звисають з голови і тягнуться догори), зростає стеблинка (витягується тіло), з'являються гілочки з бутонами (руки в сторони, пальці стиснуті в кулачки). Настає радісний момент, і бутони лопаються (різко розтискаються кулачки), паросток перетворюється в прекрасну сильну квітку. Настає літо, квітка гарнішає, милується собою (оглянути себе), посміхається квітам-сусідам (посмішки сусідам), кланяється їм, злегка доторкається до них своїми пелюстками (кінчиками пальців дотягнутися до сусідів). Але ось подув вітер, настає осінь. Квітка гойдається в різні боки, бореться з негодою (розгойдування руками, головою, всім тілом). Вітер зриває пелюстки і листя (опускаються руки, голова), квітка згинається, хилиться до землі і лягає на неї. Йому сумно. Але ось пішов зимовий сніжок. Квітка знову перетворився на маленьке насіннячко (згорнутися на підлозі). Сніг укутав насіннячко, йому тепло і спокійно. Скоро знову настане весна, і воно оживе.

                                         Гра «Вітерець»

Вихователь пропонує уявити дітям, що вони перебувають у лісі, та, слухаючи вірш, виконувати відповідні рухи.

                                      Вітер навкруги гуляє,

                                      Моє деревце хитає.

                                      Угору тягнуся,

                                      Тому не піддаюся.

                                      Вітерець все тихше, тихше

                                      Мої віти не колише.

Гра «Я малюю зайчика»

Ця гра проводиться в парі. Одна дитина спочатку уявляє себе художником, а друга – мольбертом (дошкою для малювання). За мольбертом служитиме спина товариша, а вказівний пальчик «художника» буде пензликом. Пензлик – не гострий олівець, треба вести ним по спині м’яко, спокійно.

                            Я малюю зайчика для вас – раз.

                            Це у нього, бачите, голова – два.

                            Це у нього вушка догори – три.

                            Це оченята весело горять – п’ять.

                            Ротик, зубки – хай морквинку їсть – шість.

                            Шубка тепла, хутряна на нім – сім.

                            Ніжки довгі, щоб гасав він лісом – вісім.

                            Ще довкола посаджу дерева – дев’ять.

                            І хай сонце сяє в піднебессі – десять.

Потім діти міняються ролями.

- Чи сподобалось вам бути зайчиком? А художником? (Відповіді дітей.)

                   Гра « Відтаювання – заморожування»

- Розійдіться рівномірно по кімнаті. Уявіть, що все тіло у вас крижане. Музика, яку я зараз увімкну, буде повільно розморожувати його. Тими частинами тіла, що розтанули, ви можете рухати під музику. Усі інші частини повинні залишитися нерухомими.

Уявіть, що ваші пальці відтанули і ворушаться. Зараз ви можете поворухнути і долоньками… Тепер ви можете ворушити пальцями, долонями і руками до ліктів…Ось ви можете рухати всією рукою від пальців до плеча…

Вихователь  продовжує гру в такий спосіб. А потім можна запропонувати навпаки – «заморожувати» окремі частини тіла.

-  А тепер добре струсніть руками і ногами.

-  Що вам сподобалося більше: крижаніти чи танути?

-  В яку пору можна сильніше замерзнути? (Відповіді дітей.)  

    Гра «Пройди у двері»

Якщо дозволяє приміщення, слід використовувати один обруч на двох дітей. Якщо приміщення маленьке, обруч дати на групу з чотирьох-п’яти дітей.

-  Знайдіть собі пару. Кожній парі я дам обруч. Один із вас повинен міцно тримати обруч, притиснувши до долівки, так, щоб інший міг проходити через нього, як через двері. Ви проходитиме через ці двері різними способами. Спочатку пройдіть  звичайно. Це просто. А тепер спробуйте задом. А тепер боком… Покажіть мені, як спочатку через двері проходить ваша рука. А чи зможете ви пройти ліктем уперед? А тепер поміняйтеся місцями. Хай ваш напарник називає ту частину тіла, з якої ви повинні починати рух через двері.

Чим служив у грі обруч? А де розташовані двері? (Відповідні дітей.

                            Гра «Зачарована професія»

Усі стають у коло. Вихователь за допомогою рухів показує якусь роботу. Усі повторюють за ним, а потім відгадують «зачаровану» професію. Після чого ведучим стає хтось інший.

Гра «Каструльки»

- Уявіть, що ви – каструльки, охайні, маленькі. Усі каструльки поставили на велику плитку в коло. Вдихаємо повітря через ніс, відчуйте, як розширюються ваші груди – це каструльки  наповнюються водою. А тепер повільно видихніть через рот – це вода закипіла і трішки відкрила кришечку на каструлі. Ваше завдання – зробити так, щоб каструльки одночасно наповнювалися водою, а потім одночасно пара виходила з-під кришки.

Гра «Калачики»

Вихователь пропонує діям сісти в коло.

-  Зараз ми будемо пекти калачі. Уявіть, що перед вами в центрі стоїть велика миска. Спочатку візьмемо великий мішок борошна, насипимо борошна в миску. Додамо  яйця, дріжджі, молоко, масло і трішки солі. Тепер будемо місити тісто, доки наші руки не втомляться.

-  Далі ви перетворитеся в незвичайні калачики. Переплетіть руки, ноги, зігніть шию і тулуб так, щоб вони щільно торкалися одне одного і не розвалилися, доки ви будете випікатися в печі.

Я ходитиму по кімнаті й щоб перевірити, чи добре пропеклися калачі, тягнутиму вас за руки і ноги. Якщо я зможу розігнути або розтягнути який-небудь калач, це значить, він ще не пропікся. А якщо, незважаючи на всі мої зусилля, у мене нічого не вийде, це означає, що такі калачі добре пропеклися.

    Гра «Розмова без слів»

Вихователь пропонує кожній дитині знайти собі пару й сісти на килимок.

-  Цікаво, чи можете ви спілкуватися без слів, тільки за допомогою свого тіла?

-  Я увімкну музику, яку ви ще не чули. Доки вона звучатиме, ви зможете розмовляти одне з одним. Але розмовляти будете різними частинами вашого тіла: плечима, ліктями, пальцями, колінами тощо.

-  Торкайтеся одне одного дуже ніжно й обережно та уважно слухайте своїм тілом, що вам скаже ваш партнер. Ви будете здивовані, як добре можна розуміти одне одного без слів. Вихователь задає тему першої бесіди і слідкує за тим, щоб показ був зрозумілим для товариша.

Гра «Слухай оплески»

Вихователь пропонує дітям показати за допомогою жестів: вітер, дощ. Після чого домовитися, що на один оплеск вони показують вітер, на два – дощ, на три – стають у коло. Гру можна повторити три-чотири рази  і змінити образи на інші

                                Гра «Пташенята в яйці»

Вихователь пропонує грати парами. Один партнер присідає, притискує голову до колін. Він – пташеня, яке перебуває у своєму яйці. Вихователь коментує:

-  Стало наше пташеня швидко рости, ось уже йому тісно в яйці. Він рухає плечима, ніби просить: «Пустіть мене». До «пташеняти» підходить другий партнер, який грає роль мами-пташки. Вона допомагає «пташеняті» вийти з яйця, розбивши його. «Пташеня» вилізає, тріпоче руками і ногами. «Мама» радіє йому. Потім «пташеня» засинає, а «матуся» пестить його, промовляючи: «Який гарний малюк. Яке чудове пташеня».

-   Далі вихователь пропонує помінятися ролями.

Гра «Свічечка»

-  Подивіться, як горить свічечка. Вдивіться у полум’я. Що вам воно нагадує?(Відповіді дітей.) Погляньте, полум’я коливається, коли рух повітря сильний. І горить рівно, якщо повітря спокійне.

Уявіть, що ви – свічечеки. Ваші руки – язики полум’я. На вогник нічого не впливає. Покажіть, як «горить» свічечка. Подув легенький вітерець. Язики полум’я почали ледь помітно колихатися. Вітер стає все сильнішим і сильнішим. Язики полум’я заплутались: то вперед нахиляться, то вліво, то вправо. Аж ось вітер загасив свічку.

-   Що ви відчували, коли були свічечкою?(Відповіді дітей.)

Олімпійський тиждень проведено з 18 по 22 вересня! Організовані тематичні бесіди, олімпійський урок, ознайомлення з олімпійською символікою (прапор, факел), демонстрація літератури (книги на спортивну тематику), були проведені Олімпійські ігри з вихованцями груп №7 «Веселка» та №11 «Пізнайки», а також №6 «Вишеньки» і №5 «Калинка» - спортивні змагання!

Спортивна розвага присвячена Дню Незалежності України вихованці груп 6,8,9

Літня спортивна розвага вихованці групи 5 «Калинка» разом з вихователем Кононовою Н.Є. та інструктором з фізкультури Челало Р.О. провели гарно, активно та весело час

Спортивна розвага "Козацькому роду нема переводу" вихованці груп 3 «Ромашка» та 9 «Бджілка»

Спортивна розвага "День веселого м'яча" змагались вихованці груп 5 «Калинка» та 11 «Пізнайки», інструктор з фізкультури Челало Р.О.

Спортивна розвага «Літні естафети», інструктор з фізкультури Челало Руслан Олександрович, групи учасники 3 «Ромашка» та 9 «Бджілка», вболівальники група 6 «Вишенька»

День здоров'я "Я і мої друзі" вікові групи середнього дошкільного віку 3 «Ромашка» та 6 «Вишенька», інструктор з фізкультури Челало Руслан Олександрович.

31 березня День здоров'я "Зростаємо дужими" групи вихованців 3,6,9.

Спортивна розвага "Радіймо Весні"

Однією з форм організації здоровязберігаючоі роботи в закладі є ранкова гімнастика, організовує та проводить яку інструктор з фізкультури Челало Р.О.

Спортивна розвага "Зиму дуже любимо, її ігри не забудемо" вікові групи учасники 5, 6, 9

День здоров'я "Ми веселі дітлахи любим грати залюбки" групи 7 та 9

Спортивна розвага "Веселі старти", вихованці групи середнього дошкільного віку група 6 «Вишенька»

Спортивна розвага "Ми пограємо у гру- проженемо вмить нудьгу"

Щоб здоровим, сильним бути,

«Спортивна осінь», таку назву мала музично - спортивна розвага, яку було організовано та проведено інструктором з фізкультури з вихованцями груп старшого дошкільного віку.

* щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику,

* здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;

* залучайте дітей до виконання основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м'ячем;

* разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;
грайте в рухливі, спортивні ігри;

* облаштуйте в квартирі спортивний куточок;

* катайтеся разом з дітьми на велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон,
теніс, футбол, баскетбол, з м'ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;

* беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров'я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільному закладі.

Щоденне виконання ранкової гімнастики має велике значення з погляду оздоровлення. Більшість із Вас знають як корисно впливає гімнастика на здоров’я дітей. Виконуючи в ранці деякі легкі комплекси вправ дитина отримує заряд бадьорості на цілий день. Ці вправи покращують всі дії органів та їх систем, сприяють розвитку необхідних рухових навиків, укріпленню м’язів, формуванню правильної осанки. Ранкові вправи потрібно робити перед сніданком(тривалість вправ 5-6 хвилин). В холодну пору зарядку потрібно робити при відкритій фрамузі, в теплу пору – краще на вулиці. Дитина повинна бути одягнена так, щоб одяг не заважав рухові. Триматись прямо, поставивши ноги на ширині плечей. Плечі держати прямо, вільно рухати руками, не опускати голову.

Якщо ви бажаєте бачити свою дитину фізично міцною і здоровою загартовуйте її. Для цього можна широко використовувати натуральні природні фактори – повітря, воду, сонце. Привчаючи дитину ще з раннього віку до свіжого повітря, холодної води, 

виховуйте у неї вміння долати труднощі. Але перш ніж розпочати загартовування обов’язково побесідуйте з лікарем. Позитивний ефект від загартовування отримаєте тільки в тому випадку, якщо його проводити систематично з врахуванням індивідуальних особливостей вашої дитини. Необхідно:

1. Врахувати вік, стан здоров’я.

2. Постійно проводити загартовуючі процедури.
3. Поступово збільшувати силу впливання природного фактору.

1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку, так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий.
Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина. Часто дитина живе під вантажем заборон: "не бігай", "не Шуми", "не кричи голосно". Обмеження потреби у самовираженні особливо позначається на зниженні самооцінки і активності підростаючої людини.

Ви повинні добре знати потреби і можливості своєї дитини і як можна повніше враховувати їх.

2. Всебічно підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку - заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше зусиль.
Висока самооцінка - один із потужних стимулів для дитини виконувати будь-яку роботу, будь то домашнє завдання або ранкова гігієнічна гімнастика.
На заняттях фізичною культурою витримуйте єдину лінію поведінки" обох батьків, не допускайте протилежних розпоряджень (мама - "вистачить бігати"; тато - побігай ще хвилин п'ять).
Єдина думку батьків сприяє підвищенню інтересу дитини до физкультурних занять.

З. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків, яка причина її негативних реакцій (втома або якесь приховане бажання - наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб дивитися цікаву програму). Не шкодуйте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.

4. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З'ясуйте причину відмови, виправте її і лише після цього продовжуйте заняття.

5. Не сваріть своєї дитини за тимчасові невдачі.
6. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ.
Хоча практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але деяким з них не вистачає якихось якостей, фізичної сили.
Не відмовляйте дитині в проханнях купити йому гантелі або навісну поперечину для підтягування (він хоче наслідувати свого улюбленого героя книги або кінофільму в силі і спритності).

7. Не міняйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, що йому подобається, як можна більше, щоб міцно засвоїти разученi рухи.

8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури виконання фізичних вправ, не допускала розхлябаності, недбалості, виконання абияк, все робила "взаправду".

9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не застосовуйте до неЇ суворих заходів, намагайтеся привчати її до фізичної культури власним прикладом.

10. Пам'ятайте три непорушних правил закону, які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розумiння, любов i терпiння!!!

Музично-спортивна розвага з 10гр 13.01.22 (На гостини до Зими) Провели інструктор з фізичної культури  Челало Р.О. і музичний керівник Катерина Андріївна

Музично-спортивна розвага з 7гр 23.12.21 (Зимові старти)

 9.12.21 Використання здоров'я зберігаючих технологій провів інструктор з фізичної культури з Педагогічним колективом (дихальні вправи) і елементи вправ за технологією Єфіменко М.М.

"Веселі старти"

 Осіння розвага з групою номер 6

Спортивна розвага "В пошуках рукавички...". 

"Олімпійський тиждень"

" Майбутні олімпійські зірочки"

Спортивну розвагу організовано спільно з національним Олімпійським комітетом ( НОК) в Кіровоградській області. В ході якої діти продемонстрували свої знання про олімпійські види спорту,показали спритність, активність, вміння працювати в колективі.

Розвага присвячена проведенню "Олімпійського тижня"

"Мій веселий м'яч"

Мета: формувати у дітей  про корисність для здоров'я фізичних вправ; сприяти розвитку рухливості, зокрема таких якостей, як спритність та влучність, удосконалювати рухову координацію; прищеплювати цікавість до фізкультурних вправ та ігор, зокрема із м'ячем, формувати вміння злагоджено гратися разом; виховуваати позитивне ставлення до фізкультури, рухливих ігор; створювати в групі доброзичливу, товариську атмосферу, викликати в дітей позитивні емоції, піднесений настрій.

Відкриття "Олімпійського тижня"

Парад ранкової гімнастики: "Зарядкою займаємось, здоров'я набираємось"

День здоров'я

Змагання між групами 5 та 11 "Сторінками казок"

День здоров'я